Бирюсинка - Иосиф Кобзон

До свиданья, белый город с огоньками на весу,

Через степи, через горы мне на речку Бирюсу.

Только лоси славят в трубы там сибирскую весну,

Только валят лесорубы там ангарскую сосну.

Припев:

Там, где речка, речка Бирюса,

Ломая лёд, шумит, поёт на голоса,

Там ждёт меня таёжная,

Тревожная краса…

Ни берёзку, ни осинку, ни кедровую тайгу,

А девчонку-бирюсинку позабыть я не могу.

С ружьецом уйдёт под вечер, не найдёшь четыре дня.

Может, в лося выстрел метил, а ударил он в меня.

Припев:

Там, где речка, речка Бирюса,

Ломая лёд, шумит, поёт на голоса,

Там ждёт меня таёжная,

Тревожная краса…

Пусть красивы городские, у неё глаза синей.

Городские не такие, коли сердце тянет к ней.

Перед этим синим взором я, как парус на волне.

То ль её везти мне в город, то ль в тайге остаться мне.

Припев:

Там, где речка, речка Бирюса,

Ломая лёд, шумит, поёт на голоса,

Там ждёт меня таёжная,

Тревожная краса…

До побачення, біле місто з вогниками на вазі,

Через степи, через гори мені на річку Бірюсу.

Тільки лосі славлять у труби там сибірську весну,

Тільки валять лісоруби там ангарську сосну.

Приспів:

Там, де річка, річка Бірюса,

Ламаючи лід, шумить, співає на голоси,

Там чекає мене тайгова,

Тривожна краса.

Ні березку, ні осинку, ні кедрову тайгу,

А дівчинку-бірюсинку забути я не можу.

З рушником піде надвечір, не знайдеш чотири дні.

Може, влося постріл мітив, а ударив він мене.

Приспів:

Там, де річка, річка Бірюса,

Ламаючи лід, шумить, співає на голоси,

Там чекає мене тайгова,

Тривожна краса.

Нехай гарні міські, у неї очі сині.

Міські не такі, коли серце тягне до неї.

Перед цим синім поглядом я, як вітрило на хвилі.

То ¦її везти мені в місто, то ль у тайзі залишитися мені.

Приспів:

Там, де річка, річка Бірюса,

Ламаючи лід, шумить, співає на голоси,

Там чекає мене тайгова,

Тривожна краса.