The Antagonist - Insomnium

Once upon a time

When the years flew brightly by

You held my hand through the night

You held my heart

Manifold is the misery now

And the joys turned to woe

Alone in this time-eaten tower

I wait for the dawn

I listen, as if in a dream

The wail of the winds

But no one calls my name anymore

For no one dares

No song will resound

No wail will rise

No cry will be heard

When curtain falls

Stars look down on me

From their thrones in the dark heavens

Do they see inside my soul?

Blackness there, nothing more

How did I become this man?

When I fell from grace?

The one they all spite and fear

The one you shun

No song will resound

No wail will rise

No cry will be heard

When curtain falls

No tears will be shed

No weepers on the grave

No stone to recall my name

When I leave this world

And when they look back to these times

And write down this tale

How will they remember my part?

How will they retell?

The tyrant and the iron crown

Old man with no soul

The shadow they dread and abhor

Not the hero of the play

No song resounds

No wail will rise

No tear will flow

When curtain falls

No tears will be shed for me

No weepers to wail on my grave

No headstone to recall my name

When I leave this world

Одного разу

Коли яскраво пролетіли роки

Ти тримав мене за руку всю ніч

Ти тримав моє серце

Багаторазова біда зараз

І радощі перетворилися на горе

Наодинці в цій з’їденій часом вежі

Я чекаю світанку

Я слухаю, наче у ві сні

Гоління вітрів

Але мене більше ніхто не називає

Бо ніхто не сміє

Жодна пісня не лунатиме

Жодного плачу не підніметься

Крик не буде почутий

Коли спадає завіса

Зірки дивляться на мене зверху

З їхніх тронів у темних небесах

Чи бачать вони в моїй душі?

Чорнота там, нічого більше

Як я став цією людиною?

Коли я впав з благодаті?

Того, якого вони всі ненавидять і бояться

Той, кого ти уникаєш

Жодна пісня не лунатиме

Жодного плачу не підніметься

Крик не буде почутий

Коли спадає завіса

Ніяких сліз не буде

Ніяких плакальщиків на могилі

Немає каменя, щоб пригадати моє ім’я

Коли я покину цей світ

І коли вони озираються назад у ці часи

І запишіть цю казку

Як вони запам’ятають мою роль?

Як вони будуть переказувати?

Тиран і залізна корона

Старий без душі

Тінь, якої вони бояться і ненавидять

Не герой п’єси

Ніякої пісні не лунає

Жодного плачу не підніметься

Жодна сльоза не потече

Коли спадає завіса

За мене не проллються сльози

Немає плакальців, які б плакали на моїй могилі

Немає надгробка, щоб пригадати моє ім’я

Коли я покину цей світ