In the Groves of Death - Insomnium

In the evening of a grey day

A bleak day

I strayed into the dim silence

Of the hallowed trees

Where the fir-trees whisper

Of those been, those gone

Where the sacred earth still hides

All those we once loved

«O father, hear these words

Your son is not made for this world

Faint-hearted and careworn

Into this vile life I was hurled

In the woods the fiends sigh

I swear I heard the demons neigh

On the seashore I espy

The dreadful void under the tides"

Ill-assorted with this life

These cares

Each moment I am waiting

For the worst to come my way

Dark berry from my mother’s womb

A frail one

I was affrighted at my birth

Bewildered from the start

«O father, hear these words

Your son is not made for this world

Faint-hearted and careworn

Into this vile life I was hurled

In the woods the fiends sigh

I swear I heard the demons neigh

On the seashore I espy

The dreadful void under the tides"

Better it would be to stay in the shades

In the thicket of the dead, in the groves of death

Here I would lie to the end of the days

«Hear me now, my hapless son

Warn away all yours fears

Make good use of your brief days

Life may be grim but death is more austere

By yourself you sit and wait

By yourself you will have time to repent»

«In these lowly halls

No moon will beam, no sun will shine

In these narrow rooms

No tears are seen, no laughter heard»

At the dawn of a quiet day

I strolled from the woods, returned to the hearth

And with a restful mind I roamed

The dreary shores, the darkling wilds

Greeting all the days that befall

Taking life as it comes

У вечір сірого дня

Похмурий день

Я зайшов у тьмяну тишу

З освячених дерев

Де шепочуться ялинки

З тих, що були, ті зникли

Де ще ховається свята земля

Усіх, кого ми колись любили

«О батьку, почуй ці слова

Ваш син не створений для цього світу

Слабодушний і затертий

У це мерзенне життя мене вкинуло

У лісі зітхають нечисті

Клянусь, я чув, як сирають демони

На березі моря я підглядаю

Жахлива порожнеча під припливами»

Погано з цим життям

Ці турботи

Кожної миті я чекаю

Щоб найгірше сталося на моєму шляху

Темна ягода з маминого лона

Слабка

Я був наляканий мого народження

Збентежений з самого початку

«О батьку, почуй ці слова

Ваш син не створений для цього світу

Слабодушний і затертий

У це мерзенне життя мене вкинуло

У лісі зітхають нечисті

Клянусь, я чув, як сирають демони

На березі моря я підглядаю

Жахлива порожнеча під припливами»

Краще було бути в тіні

У гущавині мертвих, у гаях смерті

Тут я б лежав до кінця днів

«Почуй мене зараз, мій нещасний сину

Попередьте всі свої страхи

Використовуйте свої короткі дні

Життя може бути похмурим, але смерть більш сувора

Ти сам сидиш і чекаєш

Ви самі встигнете покаятися»

«У цих скромних залах

Ні місяць не світить, ні сонце не світить

У цих вузьких кімнатах

Сліз не видно, сміху не чути»

На світанку тихого дня

Я вийшов з лісу, повернувся до вогнища

І зі спокійним розумом я блукав

Похмурі береги, темні пустелі

Вітаю з усіма днями, що випадають

Приймати життя таким, яким воно є