Decoherence - Insomnium

Beneath a silent stone

In cold caress of the earth

Where timeless sleep reigns

Where world is but a distant toll

No stars shine, no moon roams

No sun broods, no winds blow

No tunes chime amidst the bones

No prayers for the devil’s own

Night falls and dawn breaks again

Autumns and winters slowly pass

And all these earthly tremors

But a remembrance for me

Mine is this forgotten song

Buried deep and heard no more

Mine is this unhallowed sleep

Deathless wait under the trees

All the years in vain I fought

All my deeds have gone to nought

Unsung is the tale of mine

Mislaid till the end of time

Hidden deep under the vale of moon

Entombed beneath the white flowers of death

Night falls and dawn breaks again

Autumns and winters slowly pass

And all these earthly tremors

But a remembrance for me

Mine is this forgotten song

Buried deep and heard no more

Mine is this unhallowed sleep

Deathless wait under the trees

All the years in vain I fought

All my deeds have gone to nought

Unsung is the tale of mine

Mislaid till the end of time

Only the frail words

Written in the stone

Retell my name anymore

Only the frail words

Written in the stone

Recall my days anymore

Mine is this forgotten song

Buried deep and heard no more

Mine is this unhallowed sleep

Deathless wait under the trees

All the years in vain I fought

All my deeds have gone to nought

Unsung is the tale of mine

Mislaid till the end of time

Till the end of time

Unsung is the tale of mine

The tale of mine

Till the end of time

Під тихим каменем

У холодній ласці землі

Де панує позачасовий сон

Де світ але далекий платний

Ні зірки не сяють, ні місяць не блукає

Ні сонячних виводків, ні вітрів

Мелодії не лунають серед кісток

Ніяких молитов за власних диявола

Настає ніч і знову світає

Повільно минають осінь і зими

І всі ці земні потрясіння

Але спогад для мене

Моя — це забута пісня

Похований глибоко й більше не чути

Мій — цей неосвячений сон

Безсмертно чекай під деревами

Усі роки марно я воював

Усі мої вчинки пропали нанівець

Неоспівана — моя розповідь

Загублено до кінця часів

Захований глибоко під місячною долиною

Погребений під білими квітами смерті

Настає ніч і знову світає

Повільно минають осінь і зими

І всі ці земні потрясіння

Але спогад для мене

Моя — це забута пісня

Похований глибоко й більше не чути

Мій — цей неосвячений сон

Безсмертно чекай під деревами

Усі роки марно я воював

Усі мої вчинки пропали нанівець

Неоспівана — моя розповідь

Загублено до кінця часів

Тільки слабкі слова

Написано на камені

Перекажіть моє ім’я більше

Тільки слабкі слова

Написано на камені

Згадайте мої дні більше

Моя — це забута пісня

Похований глибоко й більше не чути

Мій — цей неосвячений сон

Безсмертно чекай під деревами

Усі роки марно я воював

Усі мої вчинки пропали нанівець

Неоспівана — моя розповідь

Загублено до кінця часів

До кінця часу

Неоспівана — моя розповідь

Моя казка

До кінця часу