С глазу на глаз - Илья Чёрт

Садись напротив, я посмотрю в твои глаза.

Что нам этикеты?

Что теперь я для тебя?

Воды Стикса наполовину переплыв,

Оглядываться поздно.

Что теперь нам слезы?

Нервный срыв.

Насмешливо глядят сквозь амбразуру век

Стальные пули синие, что валят наповал.

А я двумя камнями, от вечности седыми,

В ответ тебе бесшумно хохотал.

В боях нелегких, бывало, шли плечами мы.

Помнишь как взлетали, с кормы летели под винты?

Вином шершавым мы провожали к ночи день.

Медведица Большая шептала мило с неба всякую дребедень…

Насмешливо глядят сквозь амбразуру век

Стальные пули синие, что валят наповал.

А я двумя камнями, от вечности седыми,

В ответ тебе бесшумно хохотал.

Минуту молча моих подруг, твоих друзей.

Из одного стакана мы пили яд чужих людей.

Но два билета судьба нам молча раздала:

Тебе налево, мне направо…

Уходишь?

Заходи.

Пока.

Сідай навпаки, я подивлюся в твої очі.

Що нам етикети?

Що тепер я для тебе?

Води Стіксу наполовину перепливли,

Озиратися пізно.

Що тепер нам сльози?

Нервовий зрив.

Насміливо дивляться крізь амбразуру повік

Сталеві кулі сині, що валять наповал.

А я двома каменями, від вічності сивими,

Відповідь тобі безшумно реготав.

У боях нелегких, бувало, йшли плечима ми.

Пам'ятаєш, як злітали, з корми летіли під гвинти?

Вином шорстким ми проводжали до ночі.

Ведмедиця Велика шепотіла мило з неба всяку дрібень.

Насміливо дивляться крізь амбразуру повік

Сталеві кулі сині, що валять наповал.

А я двома каменями, від вічності сивими,

Відповідь тобі безшумно реготав.

Хвилину мовчки моїх подруг, твоїх друзів.

З однієї склянки ми пили отруту чужих людей.

Але два квитки доля нам мовчки роздала:

Тобі ліворуч, мені праворуч...

Ідеш?

Заходь.

Доки.