Финский залив - Илья Чёрт

Тебе, всё лучшее тебе!

И белый дом на берегу.

В полёте вечном я лечу

в надежде сесть.

Всё что нельзя

съесть —

в карман.

И что-то орбитальное

кипит в моей крови-реке.

Колокольчиком звеня на рюкзаке,

ты скроешься незаметно

в толпе, где хочется прижаться,

обнять всех за плечо.

Держать за шиворот детей

над надувным белым мячом

под мостом.

Я скор на руку, но этого

мне может не хватить.

Садись в последние вагоны, встретить я не обещаю.

Сентября

залив и чайки над водой,

и белый дом на берегу…

Сижу поджав колени в ванной на полу.

Скоро приду — ту-ту-ту.

Тобі, все найкраще тобі!

І білий будинок на березі.

У польоті вічному я лікую

в сподіванні сісти.

Все, що не можна

з'їсти —

в кишеню.

І щось орбітальне

кипить у моїй крові-ріці.

Дзвіночком ланки на рюкзаку,

ти сховаєшся непомітно

у натовпі, де хочеться притиснутися,

обійняти всіх за плече.

Тримати за комір дітей

над надувним білим м'ячем

під мостом.

Я незабаром на руку, але цього

мені може не вистачити.

Сідай в останні вагони, зустріти я не обіцяю.

Вересня

затока і чайки над водою,

і білий будинок на березі…

Сиджу підібгавши коліна у ванній на підлозі.

Скоро прийду — ту-ту-ту.