Карусель - Идефикс, Бледный

Я хотел бы видеть друзей не мелким шрифтом

Не их тени и мнение с горьким привкусом.

Не взглядов искоса, а веры истовой

Нам по пути, но по разным карнизам.

Пронизаны насквозь гнилым городом,

Молоды, но здесь уже навидались многого.

И эта суета, знаешь, стоит дорого

Дружбы дороже и любви не много.

Но другого не дано, не ищи виновных.

Сколько уже стоит и ещё будет скольких

Ночей бессонных, прокуренных лёгких

Бокалов бездонных.

Друзей а.k.а знакомых

И я рад бы свалить в «город дождей»,

Но, моя мечта так и останется ей,

Оставит с ней, меня цепляя сильней

И запустит туже карусель.

Я так любил, гулять ребёнком в парке,

Жизнь сладкая как сахарная вата,

Просил папку крутить ещё сильней,

Ну же кружит та же карусель.

Я хотів би бачити друзів недрібним шрифтом

Не их тіні і думки з гірким присмаком.

Не поглядів скоса, а віри ревної

Нам по шляху, але за різними карнизами.

Пронизані наскрізь гнилим містом,

Молоді, але тут уже набачилися багато чого.

І ця метушня, знаєш, коштує дорого

Дружби дорожчі і любові небагато.

Але іншого не дано, не шукай винних.

Скільки вже коштує і ще буде скількох

Ночів безсонних, прокурених легень

Келихів бездонних.

Друзі а.k.а знайомих

І я рад би звалити в «місто дощів»,

Але моя мрія так і залишиться їй,

Залишить із нею, мене чіпляючи сильніше

І запустить тугіше карусель.

Я так любив, гуляти дитиною в парку,

Життя солодке як цукрова вата,

Просив папку крутити ще сильніше,

Ну ж кружляє та же карусель.