Клоун - Идефикс, Элена Bon-Bon

Ведь это просто все, как дважды два.

Знаю так думали все, так думал я.

Просто написать, потом сказать просто

Тихо, коротко, вкрадчивым голосом,

Сдерживая слезы — мужчинам не положено,

Но как держать, когда до дрожжи?

И пусть обвинят в слабости характера

Мне плевать уже на ваши правила.

Нравился ли или ненавидели,

Были рядом или вы просто зрители

Ради смеха или смеха ради

Я развлекаю зал, а он мне платит

Хватит думал, брось ты это все,

Но ведь больше и не умею ничего

Хотел иначе, что-то донести,

Но мои-то знают — кому нужны эти стихи?

Мне бы птицею летать в небе,

Но крылья порвали плети.

И кто знает может на рассвете

Мне суждено умереть.

Я все также пишу, также упрямо

Той, что по ту сторону экрана.

Она смайлами в ответ невнятно

Наверное, это я пишу ей непонятно

Я грустный клоун, а она Мальвина?

Что за глупости?

Ну не кретин, а?

Она смеется удачной шутке

Да только я вовсе не шучу

Молчу, затаив дыхание,

30 секунд — на больше не хватает.

Снова строчки, точки, запятые

Прости, я тебя люблю, а ты?

Для нее все это представление

Слезы — грим.

А под ним веселье

Вот только крылья порвали плети

Кто знает может на рассвете

Мне бы птицею летать в небе,

Но крылья порвали плети.

И кто знает может на рассвете

Мне суждено умереть.

Адже це просто все, як двічі по два.

Знаю, так думали всі, так думав я.

Просто написати, потім сказати просто

Тихо, коротко, вкрадливим голосом,

Стримуючи сльози - чоловікам не належить,

Але як тримати, коли до дріжджі?

І нехай звинуватить у слабкості характеру

Мені начхати вже на ваші правила.

Подобався чи ненавиділи,

Були поруч чи ви просто глядачі

Заради сміху чи сміху заради

Я розважаю зал, а він мені платить

Досить думав, кинь ти це все,

Але бо більше й не вмію нічого

Хотів інакше щось донести,

Але мої знають кому потрібні ці вірші?

Мені би птицею літати в небі,

Але крила порвали батоги.

І хто знає може на світанку

Мені судилося померти.

Я все також пишу, також вперто

Тієї, що по той бік екрану.

Вона смайлами у відповідь невиразно

Напевно, це я пишу їй незрозуміло

Я сумний клоун, а вона Мальвіна?

Що за дурниці?

Ну не кретин, а?

Вона сміється вдалому жарту

Так тільки я зовсім не жартую

Мовчу, затамувавши подих,

30 секунд - на більше не вистачає.

Знову рядки, крапки, коми

Пробач, я тебе люблю, а ти?

Для неї все це уявлення

Сльози - грим.

А під ним веселощі

Ось тільки крила порвали батоги

Хто знає може на світанку

Мені би птицею літати в небі,

Але крила порвали батоги.

І хто знає може на світанку

Мені судилося померти.