Ich wollte hinaus in den Garten - Sopor Aeternus & The Ensemble Of Shadows

Ich wollte hinaus in den Garten, zu begraben meines Liebsten Gebein',

doch als ich kam zu der Tür seiner Kammer, da öffnet' ich sie und trat hinein.

Dort lagen noch all seine Sachen, ganz so, als wär' er nicht fort.

Sein Duft, zarter Hauch in den Kleidern, welch ein kostbarer Schrein dieser

Ort.

Ich ging, hinab in die Halle, wo sein Leichnam still aufgebahrt lag:

gekleidet in weichster Seide, gebettet auf samtenem Schwarz.

Ich küßte sanft seine Lider und schmiegte mich an seinen Leib.

So lagen wir eng

beeinander, und an seiner Brust schlief ich ein.

Die Sonne war längst schon versunken, als ich zu mir kam aus dunklem Schlaf.

Mein Körper, ans Leben gebunden, doch mein Liebster, bald Staub nur im Grab.

Doch noch war sein Glanz nicht vergangen, sein Leichnam so schön, Haut und Haar.

So legte ich ab uns' re Kleider und liebkoste ihn ein letztes Mal …

Ich ging hinaus in den Garten, zu begraben meines Liebsten Gebein'.

Ich ließ ihn hinab in die Erde und seitdem bin ich nun allein.

Я хотів вийти в сад, щоб поховати свої найдорожчі кістки,

але коли я підійшов до дверей його кімнати, я відчинив їх і ввійшов.

Усі його речі були там, ніби його не було.

Його аромат, тонкий подих в одязі, яка це дорогоцінна святиня

Розташування.

Я спустився в передпокій, де тихо лежало його тіло:

одягнений у найм'якший шовк, постелений на оксамитово-чорному.

Я ніжно поцілувала його повіки і притулилася до його тіла.

Так ми лежали міцно

разом, і на його грудях я заснула.

Сонце вже давно зайшло, коли я прокинувся від темного сну.

Моє тіло, прив’язане до життя, але моя любов, скоро лише прах у могилі.

Але його пишність ще не зів’яла, його труп такий гарний, шкіра й волосся.

Тому я зняв наш одяг і попестив його востаннє...

Я вийшов у сад, щоб поховати свої найдорожчі кістки.

Я спустив його в землю і з тих пір я один.