Una Terranova - I Muvrini, Grand Corps Malade

La nôtre est dans l'éternité d’un village

Là où les lumières ont déposé la graine

Celle de la liberté l'âme citoyenne

Là où les paysans ont vu pleurer l’enfance au pied du monument…

des morts pour la France

La nôtre est cet enfant sur le chemin de l'école

Un cartable à la main des rêves plein les yeux

Elle est dans les gestes qui ouvrent les chemins

Connectée à la terre, connectée à demain

La nôtre regarde son histoire et n’a pas oublié

Qu’elle porte fièrement les cicatrices du monde ouvrier

Elle est aussi dans l’héritage de toutes ces cultures dans le partage d’une

tradition

Sous toutes ses coutures

La nôtre est un village démesuré dont le sol tremble

Ses habitants y ont grandi à l’ombre des Grands

Ensemble

Elle est ce père et cette mère qui voient

L’avenir en un peu mieux

Et cet enfant qui rentre de l'école des rêves plein les yeux

Una terranova chi u to core prova

Una terranova chi u to core trova

Una terra umana beata funtana

Una terra umana chi pesa ogni grana

Une terre nouvelle que ton coeur essaie

Une terre nouvelle dans ton coeur qui nait

Une terre humaine heureuse fontaine

Une terre humaine d’où lève la graine

La notre a su se construire dans la difficulté

C’est en relevant la tête qu’elle s’est faite une identité

Elle a des murs trop gris su’on apprivoise

Et qu’on assume

Car même nos premières marmes ont séché

Sur le bitume

La nôtre est une flamme qui ne s'éteint pas

Elle vient de la Terre du Commun

Elle dit… mon pays a besoin du tien

La nôtre est gravée sur le seuil des fontaines

Et les arbres centenaires

La nôtre est cette énergie aux milliers de visages

Elle ne se laisse pas faire elle est l’enviet le courage

Elle est mon slam et ta chanson pour l’amour

De nos terre

Car si les nôtres se ressemble c’est qu’elles ont du caractère

La nôtre ne veut rien que garder son âme

Ce sont nos langues qui vont fêter

La différence et l’unité

La nôtre n’est pas minoritaire, ni rancoeur, ni colère

Ecoute… on est des milliers de frères…

Une terre nouvelle que ton coeur essaie

Une terre nouvelle dans ton coeur qui nait

Une terre humaine heureuse fontaine

Une terre humaine d’où lève la graine

(Grazie a Grau per questo testo)

Наше у вічності село

Де вогні поклали насіння

Що свободи душа громадянина

Де селяни бачили дитинство, яке плакало біля підніжжя пам'ятника...

смерті за Францію

Наша та дитина по дорозі до школи

Палітурка в руці з мріями, повними очей

Саме в жестах відкривається шлях

Пов’язаний із землею, пов’язаний із завтрашнім днем

Наші дивляться на свою історію і не забули

Нехай вона з гордістю несе шрами трудового світу

Крім того, у спадщині всіх цих культур є спільне використання a

традиція

У всій красі

Наше розлоге село, в якому земля тремтить

Його мешканці виросли там у тіні Великого

Разом

Вона той батько і та мати, які бачать

Майбутнє трохи краще

І ця дитина повертається зі школи з очима, повними мрій

Una terranova chi u to core prova

Una terranova chi u to core trova

Una terra umana beata funtana

Una terra umana chi pesa ogni grana

Нова земля, яку пробує твоє серце

Нова земля в твоєму серці, що народжується

Щаслива людська земля фонтан

Людська земля, з якої сходить насіння

Наші вміли будуватися в труднощах

Саме піднявши голову, вона зробила себе особистістю

У неї стіни занадто сірі, щоб їх приборкати

І ми припускаємо

Бо й перші наші кобили всохли

На асфальті

Наше полум'я не згасне

Вона з Загальної Землі

Вона каже... моїй країні потрібна ваша

Наш викарбуваний на порозі фонтанів

І вікові дерева

Наша енергія тисячі облич

Вона не дозволяє собі бути, вона викликає заздрість мужності

Вона мій слем і твоя пісня про кохання

З нашої землі

Тому що якщо наші схожі, це тому, що вони мають характер

Наші нічого не хочуть, як зберегти свою душу

Це наші язики будуть святкувати

Різниця і єдність

Наших не в меншості, ні образи, ні злості

Слухай... ми тисячі братів...

Нова земля, яку пробує твоє серце

Нова земля в твоєму серці, що народжується

Щаслива людська земля фонтан

Людська земля, з якої сходить насіння

(Grazie a Grau per questo testo)