Stín Po Nás Dvou - Helena Vondráčková

H: Dům tichem zní,

nahlížím

do prázdných skříní,

rolety stíní

tvůj nový stůl,

kam vrátil jsi klíč.

Smích

zůstal žít v ozvěnách.

Už jen zbývá

kufr, co skrývá

ten stín po nás dvou,

naši chvíli zlou.

Sbor: Měla jsem svým očím věřit víc

H+Sbor: než těm vzdušným zámkům.

H: Netuším, co byl ráj

a co z něj jenom hrál.

Ze žil mi pil klid i žár.

H+Sbor: Ještě chvíli tam stál,

jak bez obrazu rám.

Co prý má říct než jen,

že chce být sám?

A já svůj vztek ovládám,

možná slabá se zdám.

Ale ty nevíš, nevíš, nevíš,

nevíš,

kolik sil, lásko zlá, ještě mám.

H: Je polštář sám,

kde byl pár.

Všeho je půl,

půl světa mám,

svůdná je noc,

když pálím náš chrám.

Mým přátelům (H: přátelům)

i mé matce lhát,

že život jde dál,

jde dál jak si přál.

Klidně troufám si říct,

že i na tohle mám!

Sbor: Měla jsem svým očím věřit víc

než těm vzdušným zámkům (H: vzdušným zámkům)

H: Netuším, co byl ráj

a co z něj jenom hrál.

Ze žil mi pil klid i

H+Sbor: žár.

H+Sbor: Ještě chvíli tam stál,

jak bez obrazu rám.

(H: jé)

Co prý má říct

než jen, že chce být sám?

(H: oh, oh, oh, oh)

A já svůj vztek ovládám,

možná slabá se zdám.

Ale ty nevíš, nevíš, nevíš,

nevíš,

kolik sil, lásko zlá, ještě mám.

H: Říkám:

Měla jsem svým očím věřit víc

H+Sbor: než těm vzdušným zámkům.

Netuším, co byl ráj

a co z něj hrál.

Ze žil mi pil klid i žár.

H+Sbor: Ještě chvíli tam stál, (H: chvíli tam stál)

jak bez obrazu rám.

Co prý má říct než jen,

že chce být sám?(H: sám)

A já svůj vztek ovládám,

možná slabá se zdám.

Ale ty nevíš, nevíš, nevíš,

nevíš,

H: kolik sil, lásko zlá, ještě mám

H+Sbor: Ještě chvíli tam stál

jak bez obrazu rám.

Co prý má říct než jen,

že chce být sám?

(H: že chce být sám)

Já svůj vztek ovládám, (H: ovládám)

možná slabá se zdám.

Ale ty nevíš, nevíš, nevíš,

nevíš,

H: že si svá křídla vzít nenechám.

H: У будинку звучить тихо,

Я шукаю

в порожніх шафах,

жалюзі

ваш новий стіл

куди повернув ключ?

Сміх

він залишився жити в луні.

Все, що залишилося

ховається валіза

тінь над нами двома,

наш поганий момент.

Хор: Треба було більше вірити своїм очам

H + Корпус: ніж ті повітряні шлюзи.

Х: Я поняття не маю, що таке рай

і що він щойно грав.

Він випив спокій і тепло з мого життя.

H + Хор: Він стояв там деякий час,

як без рамки для картини.

Що він має сказати, крім того,

що він хоче побути на самоті?

І я контролюю свій гнів,

можливо слабкий.

Але ти не знаєш, не знаєш, не знаєш

ти не знаєш

скільки в мене сили.

H: Подушка одна,

де була пара.

Все наполовину,

У мене половина світу

ніч спокуслива,

коли я спалю наш храм.

Мої друзі (H: друзі)

брехати і моїй матері

що життя триває

продовжує, як хотів.

Смію сказати

що в мене це теж є!

Хор: Треба було більше вірити своїм очам

ніж ті повітряні шлюзи (H: повітряні шлюзи)

Х: Я поняття не маю, що таке рай

і що він щойно грав.

Він жив і пив мир

Н + Хор: жар.

H + Хор: Він стояв там деякий час,

як без рамки для картини.

(H: так)

Що він має сказати?

ніж просто бажання побути на самоті?

(Х: о, о, о, о)

І я контролюю свій гнів,

можливо слабкий.

Але ти не знаєш, не знаєш, не знаєш

ти не знаєш

скільки в мене сили.

Х: Я кажу:

Треба було більше довіряти своїм очам

H + Корпус: ніж ті повітряні шлюзи.

Я поняття не маю, що таке рай

і що він з нього грав.

Він випив спокій і тепло з мого життя.

H + Хор: Він стояв там деякий час, (H: Він стояв там деякий час)

як без рамки для картини.

Що він має сказати, крім того,

що він хоче побути на самоті? (H: один)

І я контролюю свій гнів,

можливо слабкий.

Але ти не знаєш, не знаєш, не знаєш

ти не знаєш

Х: скільки сили, поганої любові, у мене ще є

H + Хор: Він стояв там деякий час

як без рамки для картини.

Що він має сказати, крім того,

що він хоче побути на самоті?

(H: що він хоче побути на самоті)

Я контролюю свій гнів, (H: я контролюю)

можливо слабкий.

Але ти не знаєш, не знаєш, не знаєш

ти не знаєш

Х: що я не візьму свої крила.