Stříbrem zdobená skříňka - Helena Vondráčková

Stříbrem zdobená skříňka,

vůně svátečních dní.

Pojď, už zvoneček cinká,

tóny koledy potichu zní.

Led a sníh a zima a mráz,

nastal jest nám zas vánoční čas.

Stříbrem zdobená skříňka,

léty zčernalý klíč.

Pojď, už zvoneček cinká,

pojď, než vzpomínky odletí pryč.

Ze sněhu bílý stavím si hrad,

nechte mne chvíli s dětmi si hrát.

Smích je zas bílý, stříbrná nit,

jen ještě chvíli nechte mne snít,

jen ještě chvíli nechte mne snít.

Stříbrem zdobená skříňka,

léty zčernalý klíč.

Pojď, už zvoneček cinká,

pojď, než vzpomínky odletí pryč.

Ze sněhu bílý stavím si hrad,

nechte mne chvíli s dětmi si hrát.

Smích je zas bílý, stříbrná nit,

jen ještě chvíli nechte mne snít,

jen ještě chvíli nechte mě snít.

Nechte mě snít.

Срібна прикрашена шафа,

запах свят.

Давай, дзвінок дзвонить,

тихо звучать тони колядки.

Лід і сніг, холод і мороз,

знову Різдво.

Срібна прикрашена шафа,

років почорнілий ключ.

Давай, дзвінок дзвонить,

прийти до того, як спогади злетять.

Я будую замок з білого снігу,

дозвольте мені трохи пограти з дітьми.

Сміх - це біла срібна нитка,

просто дозволь мені трохи помріяти

просто дозволь мені трохи помріяти.

Срібна прикрашена шафа,

років почорнілий ключ.

Давай, дзвінок дзвонить,

прийти до того, як спогади злетять.

Я будую замок з білого снігу,

дозвольте мені трохи пограти з дітьми.

Сміх - це біла срібна нитка,

просто дозволь мені трохи помріяти

просто дозволь мені трохи помріяти.

Дай мені мріяти.