Hledač ztraceného času - Helena Vondráčková, Martin Kratochvíl, Oskar Petr

Prosíval duny mořských písků

Z oblázků škrábal mořskou sůl

Na slánce z mušlí vlny stíhal

Na váze každé zrnko vážil

Poztrácel cestou z kapes pýchu a zášť

Bůh ví, kde je vzal

Snažil se prázdno chytnout

Chvíli spoutat, slůvkem kývnout

Volal ji jmény, která slýchal

Kousal se do rtů kvůli ní

Snad páty rok s ní svorně dýchal

Vysloužil říčce slzy z tůní

Za zády slunce spadlo

Dlouze klesá, o neobracej tvář

Vychází přímo proti, stoupá, pálí

Ptá se, má-li

Co lístků projel ve svých toulkách

Co šlápot větrem musel smést

Pospíchá, hledá ve všech hloubkách

Čas náskok má, svou ztrátu hlásí

Našel ho málem jednou, stál tak blízko

Ó, stejně by mu plách

Snažil se díru chytnout, chvílí svázat

Slůvkem mávnout

Rád našel by rád, co ztratil sám

Za časem hnán tikotem dní

Pobíhá s ním po pavlači

O čím dál tím blíž

O čím dál tím blíž…

Він просів крізь дюни морських пісків

Він зіскребав з камінчиків морську сіль

Він ганявся за раковинами мідійної вовни

Він зважував кожну зернину на терезах

Він втратив гордість і образу, виходячи з кишені

Бог знає, куди він їх взяв

Він намагався схопити порожнечу

Закуй на мить, кивни одним словом

Він називав її іменами, які чув

Він прикусив губу за неї

Можливо, він дихав з нею протягом п’яти років

Він заробив річкові сльози зі ставків

Сонце зайшло за ним

Довго падає, не повертайся обличчям

Воно піднімається прямо проти, піднімається, горить

Він запитує, чи є

Які квитки пройшов у своїх поневіряннях

Який крок на вітрі йому довелося змітати

Він поспішає, шукаючи в усіх глибинах

Час попереду, він повідомляє про свою втрату

Він знайшов його майже раз, стоячи так близько

О, він би все одно злякався

Він спробував схопити дірку, зав’язати її на мить

Слово, щоб махнути

Він хотів би знайти те, що втратив сам

Керований цоканням днів

Вона біжить з ним по ґанку

Ближче й ближче

Все ближче і ближче…