Mráz - Helena Vondráčková

Žár slunce táh rtuťový sloupec výš

Chodník byl výhní spíš

Tehdy se zbláznil čas

Vím, že jen dík neblahým náhodám

Uprostřed léta k nám

Vstoupil mráz

Mráz!

Na rtech z ocele

Bílou růž

Mráz!

Běží po těle

Svírá nůž

Snad má nůž snad jen z krápníků má dráp

Na každý pád ten blázen nás tím škráb

Mění v ledové sousoší nás dva

Křeč místo úsměvů tu zůstává

Tam, kdes mě hřál na našich polštářích

Cítím jak skřípe sníh

Roste hráz

Jak plevel dál zimostráz klíčí v nás

K cudnosti hloupý pás

Dal mi mráz

Mráz!

Na rtech z ocele

Bílou růž

Mráz!

Běží po těle

Svírá nůž

Snad má nůž snad jen z krápníků má dráp

Na každý pád ten blázen nás tím škráb

Mění v ledové sousoší nás dva

Jen maska úsměvů tu zůstává

Mráz!

Na rtech z ocele

Bílou růž

Mráz!

Běží po těle

Svírá nůž

Snad má nůž snad jen z krápníků má dráp

Na každý pád ten blázen nás tím škráb

Mění v ledové sousoší nás dva

Jen maska úsměvů tu zůstává

Snad má nůž snad jen z krápníků má dráp

Na každý pád ten blázen nás tím škráb

Mění v ledové sousoší nás dva

Grimasa úsměvů tu zůstává

Snad má nůž snad jen z krápníků má dráp

Na každý pád ten blázen nás tím škráb

Mění v ledové sousoší nás dva

Jen maska …

Тепло сонця тягне стовп ртуті вище

Тротуар був більше вогнищем

Тоді час збожеволів

Я знаю, що це просто подяка

Серед літа до нас

Увійшов Мороз

Мороз!

На сталевих устах

Біла троянда

Мороз!

Біжить по тілу

Він стискає ніж

Може, у нього є ніж, а може, тільки у сталактитів є кіготь

У всякому разі, дурень нас чеше

Він перетворює нас двох на крижану скульптурну групу

Корч замість посмішок залишається тут

Де ти розіграв мене на наших подушках

Я відчуваю, як скрипить сніг

Дамба росте

Як бур’яни продовжуються, самшит проростає в нас

Дурний пояс для цнотливості

Він мене застудив

Мороз!

На сталевих устах

Біла троянда

Мороз!

Біжить по тілу

Він стискає ніж

Може, у нього є ніж, а може, тільки у сталактитів є кіготь

У всякому разі, дурень нас чеше

Він перетворює нас двох на крижану скульптурну групу

Тут залишається лише маска посмішок

Мороз!

На сталевих устах

Біла троянда

Мороз!

Біжить по тілу

Він стискає ніж

Може, у нього є ніж, а може, тільки у сталактитів є кіготь

У всякому разі, дурень нас чеше

Він перетворює нас двох на крижану скульптурну групу

Тут залишається лише маска посмішок

Може, у нього є ніж, а може, тільки у сталактитів є кіготь

У всякому разі, дурень нас чеше

Він перетворює нас двох на крижану скульптурну групу

Тут залишається гримаса посмішок

Може, у нього є ніж, а може, тільки у сталактитів є кіготь

У всякому разі, дурень нас чеше

Він перетворює нас двох на крижану скульптурну групу

Просто маска…