Lidé - Helena Vondráčková

Lidé, obyčejní lidé,

zaplať bůh, že jsme lidé

víc či míň.

Snad každý druhého si hledá,

druha shání si k dětským hrám,

ví, jak je zlé být sám,

proto říct si nedá

a hledá.

Lidé, jsme koledníci bosí,

kteří lásky se prosí

víc či míň.

Lidé směšní,

šťastní i neúspěšní.

Tak buď si stár nebo mlád,

o lásku dál budem stát

zítra stejní jak dnes,

však věz,

právě proto snad jsme lidé,

obyčejní lidé,

zaplať bůh, že jsme lidé

víc či míň.

Lidé směšní,

šťastní i neúspěšní,

zítra stejní jak dnes,

však věz,

právě proto snad jsme lidé,

obyčejní lidé,

zaplať bůh, že jsme lidé

víc čí míň.

Люди, звичайні люди,

Дай Бог, що ми люди

більш-менш.

Може, всі шукають один одного,

інший шукає дитячі ігри,

він знає, як погано бути одному

тому він не може сказати

і дивлячись.

Люди, ми босі колядники,

хто любить просить

більш-менш.

Смішні люди

щасливі і невдалі.

Тож ти або старий, або молодий,

Я буду продовжувати стояти за любов

завтра так само, як сьогодні,

але знай

тому ми люди

нормальні люди,

Дай Бог, що ми люди

більш-менш.

Смішні люди

щасливий і невдалий,

завтра так само, як сьогодні,

але знай

тому ми люди

нормальні люди,

Дай Бог, що ми люди

більш-менш.