Kapky - Helena Vondráčková

Ptáci, bouře, léto v nás a déšť hřívu pohladí.

A na kůži mám vzkaz, je v obrazech mých.

Mám od času čas ve vlasech z písku

proud zářivých tras a hlas, který znám.

Jen tak, stojím jen tak, voda stéká po kapkách.

Hra světel zvířená, zas tváře v dlaních mám.

Ptáci, bouře, léto v nás a déšť hřívu pohladí.

A na kůži mám vzkaz, je v obrazech cínových.

Kousky dnů prsty je lámu.

Řádky snů, je tisíc žalmů.

Ráda mám, když mě svým kouzlem dobýváš.

Jsou signály v nás s barevnou touhou.

Znám místo i čas, tam já přejdu práh.

Sbírám kapky všech vět, smutek skrývám pod kabát.

Všem ptákům odpouštím, že křídla nepůjčí.

Ptáci, bouře, léto v nás a déšť hřívu pohladí.

A na kůži mám vzkaz, je v obrazech cínových.

Kousky dnů prsty je lámu.

Řádky snů, je tisíc žalmů.

Ráda mám, když mě svým kouzlem dobýváš.

Jsou rána bílá, svíčky zhasínám.

Z lásky sílu sbírám, v kapkách sem dopadá.

Jsem a nejsem, možná, že voda mě získává.

Já jsem a nejsem já, tak dávno mě zná.

Kousky dnů prsty je lámu.

Řádky snů, je tisíc žalmů.

Ráda mám, když mě svým kouzlem dobýváš.

Ptáci, bouře, léto v nás a déšť hřívu pohladí.

A na kůži mám vzkaz, je v obrazech cínových.

Kousky dnů prsty je lámu

Řádky snů, je tisíc žalmů…

Птахи, бурі, літо в нас і дощ пестить гриву.

І в мене на шкірі є повідомлення, воно на моїх картинах.

Я маю час у волоссі з піску

потік сяючих слідів і голос, який я знаю.

Просто так, я просто стою, вода по краплях стікає.

Гра вогнів кружляє, у мене знову обличчя в руках.

Птахи, бурі, літо в нас і дощ пестить гриву.

І в мене на шкірі є повідомлення, воно на олов’яних картинах.

Уламки цілими днями ламають мені пальці.

Рядки снів, там тисяча псалмів.

Мені подобається, коли ти підкорюєш мене своєю магією.

У нас є сигнали з кольоровим бажанням.

Я знаю місце і час, переступу там поріг.

Я збираю краплі всіх речень, смуток ховаю під пальто.

Я прощаю всіх птахів за те, що вони не позичили своїх крил.

Птахи, бурі, літо в нас і дощ пестить гриву.

І в мене на шкірі є повідомлення, воно на олов’яних картинах.

Уламки цілими днями ламають мені пальці.

Рядки снів, там тисяча псалмів.

Мені подобається, коли ти підкорюєш мене своєю магією.

Ранок білий, свічки гаснуть.

Я набираю сили з любові, вона тут падає по краплях.

Я є і не є, може, вода мене набирає.

Я є і не є, він мене так давно знає.

Уламки цілими днями ламають мені пальці.

Рядки снів, там тисяча псалмів.

Мені подобається, коли ти підкорюєш мене своєю магією.

Птахи, бурі, літо в нас і дощ пестить гриву.

І в мене на шкірі є повідомлення, воно на олов’яних картинах.

Уламки цілими днями ламають мені пальці

Рядки снів, тисяча псалмів…