Proto dám vodu svým květinám - Helena Vondráčková

Dávám vodu květinám ve vázách

kde žíznivějí, já vím.

Znám tu žízeň a cítím podobnou,

když scházíš.

Já znám tu touhu vyhnat květ,

vonět a krášlit svět.

Povadlá květina ta je jako já,

než vstoupíš.

Proto dám vodu svým květinám.

Fialkám, cyniím, azalkám.

Ty mi sám zas dáš pak ze dlaní

vláhu jak květinám,

svým květinám,

co žízní.

Vláhu jak květinám,

svým květinám,

co žízní.

Když se únavou cítím šedivá,

tak růže mi půjčí nach.

Narcis dá mi zas žlutou do vlasů

i s vůní.

Než přijdeš s novou kyticí,

té staré tu dávám pít.

Do těch dob, než i mě zase napojí

Tvá náruč.

Proto dám vodu svým květinám,

zase dám vodu svým květinám.

Vždyť ty sám mi dáváš bez ptaní

vláhu, jak květinám,

svým květinám,

co žízní.

Vláhu, jak květinám,

svým květinám,

co žízní.

Поливаю квіти у вазах

де вони спраглі, я знаю.

Я знаю спрагу і відчуваю,

коли ти сумуєш.

Я знаю бажання вигнати квітку,

пахнути і прикрашати світ.

Зів'яла квітка схожа на мене,

перед тим, як увійти.

Тому я даю воду своїм квітам.

Фіалки, циніки, азалії.

Ти знову віддаси мені свої долоні

волога, як квіти

твої квіти,

яка спрага.

Волога, як квіти,

твої квіти,

яка спрага.

Коли я відчуваю сірий від втоми,

тож троянди позичать мені фіолетові.

Нарцис знову пожовтиме моє волосся

навіть з запахом.

Перш ніж придумати новий букет,

Старому даю випити.

Поки вони не з’єднають мене знову

Твої руки.

Тому я дам води своїм квітам,

Я знову напою свої квіти.

Ти даєш мені, не питаючи

волога, як квіти,

твої квіти,

яка спрага.

Волога, як квіти,

твої квіти,

яка спрага.