Jdou týdny, jdou - Helena Vondráčková, Vladimir Popelka, Zdenek Rytír

Sama bloudím ulicí,

když noc lampy rozsvěcí

a den šel spát.

Staré světlo zelené

hladí domy kamenné,

co smí si přát.

Jdou, jdou, týdny jdou.

A žádný z nich mi nevrátí

tvou větu s tajnou přísahou,

že máš mě rád.

Jdou, jdou, týdny jdou.

A nevrátí, co uchvátí.

A každé ráno s odvahou,

kam jdou, chci znát.

Sama snídám potají,

vím, jak slzy chutnají.

Jak žár a dým.

Čtu i dlouhé romány,

sny mám ledem protkány.

Kam jít, a s kým?

A s kým?

Jdou, jdou, týdny jdou.

A žádný z nich mi nevrátí

tvou větu s tajnou přísahou,

že máš mě rád.

Jdou, jdou, týdny jdou.

A nevrátí, co uchvátí.

A každé ráno s odvahou,

kam jdou, chci znát.

Jdou, jdou, týdny jdou.

Jdou, jdou, týdny jdou.

Jdou, jdou, týdny jdou.

A žádný z nich mi nevrátí

tvou větu s tajnou přísahou,

že máš mě rád.

Jdou, jdou, týdny jdou.

A nevrátí, co uchvátí.

A každé ráno s odvahou,

kam jdou, chci znát.

Jdou, jdou, týdny jdou.

A žádný z nich mi nevrátí

tvou větu s tajnou přísahou,

že máš mě rád.

Jdou, jdou, týdny jdou.

A nevrátí, co uchvátí.

A každé ráno s odvahou,

kam jdou, chci znát.

Я блукаю вулицею один,

коли запалюються нічні вогні

і день пішов спати.

Старе зелене світло

гладити кам'яні будинки,

що він може побажати.

Вони йдуть, йдуть, йдуть тижні.

І ніхто з них мені не віддасть

твій вирок із таємною клятвою,

що ти мене любиш.

Вони йдуть, йдуть, йдуть тижні.

І того, що захопив, не поверне.

І кожного ранку з мужністю,

Я хочу знати, куди вони йдуть.

Я тримаю свій сніданок у секреті,

Я знаю, який смак сліз.

Як тепло і дим.

Я також читав довгі романи,

мої мрії переплетені з льодом.

Куди йти і з ким?

А з ким?

Вони йдуть, йдуть, йдуть тижні.

І ніхто з них мені не віддасть

твій вирок із таємною клятвою,

що ти мене любиш.

Вони йдуть, йдуть, йдуть тижні.

І того, що захопив, не поверне.

І кожного ранку з мужністю,

Я хочу знати, куди вони йдуть.

Вони йдуть, йдуть, йдуть тижні.

Вони йдуть, йдуть, йдуть тижні.

Вони йдуть, йдуть, йдуть тижні.

І ніхто з них мені не віддасть

твій вирок із таємною клятвою,

що ти мене любиш.

Вони йдуть, йдуть, йдуть тижні.

І того, що захопив, не поверне.

І кожного ранку з мужністю,

Я хочу знати, куди вони йдуть.

Вони йдуть, йдуть, йдуть тижні.

І ніхто з них мені не віддасть

твій вирок із таємною клятвою,

що ти мене любиш.

Вони йдуть, йдуть, йдуть тижні.

І того, що захопив, не поверне.

І кожного ранку з мужністю,

Я хочу знати, куди вони йдуть.