Lied vom Tod (Fortsetzung) - Hannes Wader

Ansich sollte dieses Lied vom Tod schon längst zu Ende sein

Nur fällt mir zu dem Thema jeden Tag was Neues ein

Zum Selbstmord auf Grund schwerer Altersleiden beispielsweise

Und überhaupt, dass ich mein Testament noch machen muss

Wem ich was vermachen will vor meiner allerletzten Reise

Dazu hier noch ein paar Verse, dann ist damit erstmal Schluss

Nein, ich will euch noch nicht verlassen

Doch mich mit der Endlichkeit

Mal gedanklich zu befassen

Wird für mich so langsam Zeit

Ich bin keiner der wie Dagobert Duck in Dukaten schwimmt

Mein Erspartes, eigentlich für meinen Nachkommen bestimmt

Will ich lieber jetzt in diesen Krisenzeiten selbst verprassen

Vielleicht ist es Morgen nicht mehr da oder schon nichts mehr Wert

Und das alles weil wir uns von den Banken ausrauben lassen

Anstatt es so wie die zu machen, nur eben umgekehrt

Und mich vor den Zug zu werfen kommt für mich nicht in Betracht

Ich denke an die Lokführer, was das mit denen macht

Seelisch nimmt sie das schwer mit, viele müssen sich entschließen

Den Job zu schmeißen.

Aber erwischt ihr mich wohlmöglich doch

Dabei wie ich mich auf die Schienen lege, könnt ihr mich erschießen

Merkt euch das für später mal, jetzt wartet damit erst mal noch

Vielleicht will ich ja beerdigt werden, weiß nur noch nicht wo

Wegen Platzmangel habe ich gehört werden in Tokyo

Die Toten schon seit längerem aufrecht stehend begraben

Selbstmörder buddelt man dort mit dem Kopf nach unten ein

Gute Aussicht kein Japaner bin, das muss ich nicht noch haben

Wenn dann will ich lieber auf gut Deutsch liegend bestattet sein

Nein, ich will euch noch nicht verlassen

Doch mich mit der Endlichkeit

Mal gedanklich zu befassen

Wird für mich so langsam Zeit

Will auch nicht einst als Attentatsmärtyrer neben Allahs Thron

Von Jungfrauen verwöhnt werden, die gehn mir jetzt ja schon

Hier im Diesseits tierisch auf die Nerven, ich denke ich lasse

Den Plan mich in die Luft zu sprengen ganz auf sich beruhn

Und weil ich nicht mal Politiker und Banker richtig hasse

Seh ich keinen Anlass mehr gegeben denen was zu tun

Das der Teufel, wenn er alt wird, Mönch werden will das gilt

Nicht für mich, ich bin nicht fromm aber inzwischen altersmild

Will ich Gottes Existenz nicht mehr so vehement bestreiten

Wie in meiner Jugend.

Ob es Gott gibt oder nicht ist mir egal

Habe weder Lust mich auf das Paradies vorzubereiten

Noch auf ein Fegefeuer und ewige Höllenqual

Das ich mich noch ab und zu, obschon mit einem Bein im Grab

Über Manches amüsieren kann streite ich gar nicht ab

Unter anderem ist es mit jetzt eine Freude zu entdecken

Das ich nichts mehr beweisen muss und ich somit die Welt

Auffordern kann mich ein für alle Mal am Arsch zu lecken

Selbstredend sind die die mich lieben davon freigestellt

Nein, ich will euch noch nicht verlassen

Doch mich mit der Endlichkeit

Mal gedanklich zu befassen

Wird für mich so langsam Zeit

Сама по собі ця пісня смерті мала закінчитися давно

Але я щодня думаю про щось нове на цю тему

Наприклад, до самогубства через важкі старечі захворювання

І в будь-якому випадку, що я ще маю скласти свій заповіт

Кому я хочу щось залишити перед останньою поїздкою

Ось ще кілька віршів, то на цьому все закінчено

Ні, я не хочу покинути тебе

Але я з кінцевістю

час подумати про це

Настав час для мене

Я не з тих, хто плаває в дукатах, як Скрудж Макдак

Мої заощадження, фактично призначені для моїх нащадків

Я краще розтрачу це сам зараз у ці кризові часи

Можливо, завтра його не буде, або воно вже нічого не варте

А все тому, що ми дозволяємо банкам грабувати нас

Замість того, щоб робити це як вони, просто навпаки

А кидатися перед потягом для мене не може бути й мови

Я думаю про водіїв двигунів, що це з ними робить

Треба багато розумових зусиль, багатьом доводиться приймати рішення

Кинь роботу.

Але ти можеш мене зловити

Коли я ляжу на рейки, ви можете застрелити мене

Запишіть це на потім, а тепер просто почекайте

Може, я хочу, щоб мене поховали, тільки я ще не знаю де

Через брак місця мене доводиться почути в Токіо

Померлих здавна ховали стоячи

Там ховають самогубців з опущеною головою

Хороший вид. Я не японець, мені цього ще не потрібно

Якщо так, то я б краще був похований лежачи добре німецькою мовою

Ні, я не хочу покинути тебе

Але я з кінцевістю

час подумати про це

Настав час для мене

Він також не хоче бути мучеником вбивства поруч з престолом Аллаха

Те, що мене розбалували незаймані, тепер мені добре

Ось у цьому світі тварина на нервах, думаю, піду

План підірвати мене повністю заснований на тобі

І тому, що я навіть не дуже ненавиджу політиків і банкірів

Я більше не бачу причин, щоб вони щось робили

Правда, диявол, коли старіє, хоче стати ченцем

Не для мене, я не релігійний, але з віком пом’якшив

Я більше не хочу так різко заперечувати існування Бога

Як у молодості.

Мені байдуже, є бог чи ні

Мені не хочеться готуватися до раю

Ще до чистилища і вічної агонії

Що я ще зрідка, хоча з однією ногою в могилі

Я не можу заперечити, що деякі речі кумедні

Серед іншого, зараз це приємно відкривати

Що мені більше не потрібно нічого доводити, а отже, я весь світ

Може попросити мене поцілувати в дупу раз і назавжди

Звичайно, ті, хто мене любить, звільнені від цього

Ні, я не хочу покинути тебе

Але я з кінцевістю

час подумати про це

Настав час для мене