Was passierte in den Jahren? - Hannes Wader, Konstantin Wecker

Wie du doch das Treiben satt hast!

Immer wirft dich diese Flut

an ein unbekanntes Ufer,

und dir fehlt schon lang der Mut,

neuen Küsten zu begegnen.

Du bist müde, gräbst dich ein

und beschließt für alle Zeiten,

nie mehr heimatlos zu sein.

Und das nennt sich dann erwachsen

oder einfach Realist.

Viele Worte, zu umschreiben,

daß man feig geworden ist.

Was passierte in den Jahren,

wohin hast du sie verschenkt?

Meistens hast du doch am Tresen

das Geschick der Welt gelenkt.

Und die fiel nicht aus den Angeln,

höchstens du fielst manchmal um,

und für die, die du bekämpft hast,

machst du jetzt den Buckel krumm.

Auch du wolltest wie die andern

fest in einem Weltbild stehn.

Statt die Ängste zu durchwandern,

übst du, sie zu übersehn.

Manchmal jagst du für Sekunden

deinen Zweifeln hinterher,

doch aus Sorge um die Wunden

bleibst du lieber ungefähr.

Und dann triffst du noch die Kämpfer

aus der guten alten Zeit,

fesche Jungs mit drallen Frauen,

und ihr lächelt alle breit.

Was passierte in den Jahren,

wohin hast du sie verschenkt?

Meistens hast du doch am Tresen

das Geschick der Welt gelenkt.

Und die fiel nicht aus den Angeln,

höchstens du fielst manchmal um,

und für die, die du bekämpft hast,

machst du jetzt den Buckel krumm.

Und ich frag mich, ob ich wirklich

so viel anders bin als du.

Zwar, ich kleide meine Zweifel

in Gedichte ab und zu,

das verschafft paar ruhige Stunden,

eigentlich ist nichts geschehn.

Ach, es gibt so viele Schliche,

um sich selbst zu hintergehn.

Doch da muß jetzt was passieren,

zuviel Zeit ist schon verschenkt,

und es wird von den Erstarrten

das Geschick der Welt gelenkt.

Und die fällt bald aus den Angeln.

Komm, wir gehen mit der Flut

und verwandeln mit den Wellen

unsre Angst in neuen Mut

Як ти втомився від суєти!

Завжди цей приплив кидає тебе

на невідомий берег,

а тобі вже давно не вистачає сміливості

зустріти нові береги.

Ви втомилися, покопайте

і вирішує назавжди

ніколи більше не бути бездомним.

І це називається дорослим

або просто реаліст.

Багато слів для перефразування

що хтось став боягузом.

Що відбувалося за ці роки

куди ти їх віддав?

Більшу частину часу ви проводите біля прилавка

керував долею світу.

І він не впав із петель

щонайбільше ти іноді впав,

і за тих, з ким ти воював

Ти зараз розгинаєшся?

Ти теж хотів, як інші

твердо стояти у світогляді.

Замість того, щоб блукати страхами

ви практикуєте їх не помічати.

Іноді ти полюєш на секунди

після ваших сумнівів

але з турботи про рани

ти віддаєш перевагу залишатися поруч?

А потім зустрічаєш бійців

зі старих добрих часів

красиві хлопці з пухкими жінками,

і ви всі широко посміхаєтесь.

Що відбувалося за ці роки

куди ти їх віддав?

Більшу частину часу ви проводите біля прилавка

керував долею світу.

І він не впав із петель

щонайбільше ти іноді впав,

і за тих, з ким ти воював

Ти зараз розгинаєшся?

І мені цікаво, чи справді я

так сильно відрізняється від тебе.

Правда, я одягаю свої сумніви

у віршах час від часу,

що створює кілька тихих годин,

насправді нічого не сталося.

Ой, так багато хитрощів

зраджувати себе.

Але зараз щось має статися

забагато часу вже втрачено

і воно буде з твердих

керував долею світу.

І він скоро впаде з петель.

Давай, ходімо з припливом

і трансформуватися разом із хвилями

наш страх у нову мужність