Damals - Hannes Wader

Jung war ich, mein Hunger nach dem Leben übergroß

Ging fort, riss mich von Zuhause und allen Freunden los

Kam in die großen Städte, wo ich nicht nur Freunde fand

Damals halfen meine Träume mir oft mehr als mein Verstand

Kaufte mir eine Gitarre, übte tage-, nächtelang

Schrieb meine allerersten Lieder, die ich auf der Straße sang

Und trug einen Ring im Ohr, auf dem ein Name stand

Der Name eines Mädchens, eingeritzt mit eigener Hand

Große Ziele, Träume, alles liegt so weit zurück

Vertane Zeit, verpasste Chancen und oft unverdientes Glück

Zuviel von dem, was ich mir wünschte, habe ich niemals erreicht

Und meine Lieder klingen nicht mehr so wie damals, frei und leicht

Heute singe ich um mein Leben

Den Ohrring gab mir Cisco, es ist ewig lange her

Er, der zehntausend Lieder kannte, Cisco lebt schon lang nicht mehr

Ist verschwunden und gestrandet in einem freien Land

An irgendeiner Straße unbeachtet, unerkannt

Die Jahre, die vergingen.

Viele Lieder dieser Zeit

vertraute Stimmen, sie verklingen, sind entfernt so weit, so weit

Die Erinnerung an das Mädchen ist geschmolzen wie der Schnee

Ich wollte es vergessen, warf den Ohrring in die See

Große Ziele, Träume, alles liegt so weit zurück

Vertane Zeit, verpasste Chancen und oft unverdientes Glück

Zuviel von dem, was ich mir wünschte, habe ich niemals erreicht

Und meine Lieder klingen nicht mehr so wie damals, frei und leicht

Heute singe ich um mein Leben

Auf der Straße, abseits von Verkehrslärm und Gestank

Zwischen Läden, Blumenkübeln und dem Eingang einer Bank

Warten ein paar Leute, auch ein Junge steht davor

Singt wieder neue Lieder und trägt einen Ring im Ohr

Und wieder lauschen Mädchen, ihre Neugier schlecht getarnt

Wie oft schon haben ihre Mütter sie vor so einem gewarnt

Viele geh’n zugrunde, einer wird vielleicht ein Star

Ein Traum, der heiß und lange brennt, wird manchmal sogar wahr

Große Ziele, Träume, alles liegt so weit zurück

Vertane Zeit, verpasste Chancen und oft unverdientes Glück

Zuviel von dem, was ich mir wünschte, habe ich niemals erreicht

Und meine Lieder klingen nicht mehr so wie damals, frei und leicht

Heute singe ich um mein Leben

Я був молодий, мій голод до життя був непереборним

Пішов геть, вирвав мене з дому і всіх моїх друзів

Приїхав у великі міста, де не тільки подружився

Тоді мої сни часто допомагали мені більше, ніж розум

Купив собі гітару, займався днями, ночами

Написав свої перші пісні, які співав на вулиці

І носила у вусі кільце з написаним ім’ям

Ім'я дівчини, вирізане власноруч

Великі цілі, мрії, все так далеко позаду

Втрачений час, упущені можливості і часто незаслужена удача

Я ніколи не отримував занадто багато того, що хотів

І мої пісні звучать не так, як тоді, вільно і легко

Сьогодні я співаю за своє життя

Cisco подарувала мені сережку, це було давно

Того, хто знав десять тисяч пісень, Cisco давно немає

Зник і опинився у вільній країні

На якійсь вулиці непомітно, невпізнано

Роки, що пройшли

Багато пісень тих часів

знайомі голоси, вони згасають, так далеко, так далеко

Пам'ять про дівчину розтанула, як сніг

Хотів забути, кинув сережку в море

Великі цілі, мрії, все так далеко позаду

Втрачений час, упущені можливості і часто незаслужена удача

Я ніколи не отримував занадто багато того, що хотів

І мої пісні звучать не так, як тоді, вільно і легко

Сьогодні я співаю за своє життя

На вулиці, подалі від транспортного шуму та смороду

Між магазинами, квітковими горщиками та входом до банку

Кілька людей чекає, а перед ним теж стоїть хлопчик

Знову співає нові пісні і носить кільце у вусі

І знову дівчата слухають, погано приховавши цікавість

Скільки разів їх мами про таке попереджали

Багато гине, один може стати зіркою

Сон, який палає і довго, іноді навіть збувається

Великі цілі, мрії, все так далеко позаду

Втрачений час, упущені можливості і часто незаслужена удача

Я ніколи не отримував занадто багато того, що хотів

І мої пісні звучать не так, як тоді, вільно і легко

Сьогодні я співаю за своє життя