Я верю, я дождусь - Григорий Лепс

верю, я дождусь, что настанет этот день, когда

День, когда ты мне скажешь «да!».

На веранду, где гуляла ты

До темноты, я приносил цветы.

Всегда в огонь и в воду вместе,

Я невестой тогда тебя называл.

Но ты теперь звезда

И мой покой — да!

— Ты развалила навсегда.

А когда вдвоем, ты толкуешь о своем,

И нельзя в ответ слово мне сказать.

Что случилось с тобой, может кто-то другой?

Как быть, скажи мне, милая, скажи!

Как мне быть?

Забыть и молча отойти?

В целом свете мне такой не найти.

Я верю, я дождусь, что настанет этот день, когда

День когда — о да!

— ты мне скажешь «да!».

Себе я места не найду.

Уйду на твою беду, Ты так и знай!

Но жить мне без губ твоих

Нежных, простых… Я не могу!

Твое сердечко шепчет: «Нет»,

А я все твержу в ответ: «Ты будешь моей!».

Влюбишься ты в меня,

Даже не пройдет и дня,

И не бери ты меня.

Как мне быть?

Забыть и молча отойти?

В целом свете мне такой не найти.

Я тебя целовал при луне,

Нежно русые волосы гладил.

Ты вслед шептала: «Милый, ты не пара мне.

Просто так я с твоею любовью играла».

вірю, я дочекаюся, що настане цей день, коли

День, коли ти мені скажеш «так!».

На веранду, де гуляла ти

До темряви, я приносив квіти.

Завжди у вогонь і в воду разом,

Я нареченою тоді тебе називав.

Але ти тепер зірка

І мій спокій—так!

— Ти розвалила назавжди.

А коли вдвох, ти толкуєш про своєму,

І не можна у відповідь слово мені сказати.

Що трапилося з тобою, може хтось інший?

Як бути, скажи мені, люба, скажи!

Як мені бути?

Забути і мовчки відійти?

У всьому світі мені такої не знайти.

Я вірю, я дочекаюся, що настане цей день, коли

День коли - о - так!

— ти мені скажеш «так!».

Собі я місця не знайду.

Піду на твоє лихо, Ти так і знай!

Але жити мені без губ твоїх

Ніжних, простих… Я не можу!

Твоє серце шепоче: «Ні»,

А я все тверджу у відповідь: «Ти будеш моєю!».

Закохаєшся ти в мене,

Навіть не пройде і дня,

І не бери ти мене.

Як мені бути?

Забути і мовчки відійти?

У всьому світі мені такої не знайти.

Я тебе цілував при місяці,

Ніжно русяве волосся гладив.

Ти вслід шепотіла: «Милий, ти не пара мені.

Просто так я з твоєю любов'ю грала».