Волки - Григорий Лепс

Темная комната, ночь и граненый стакан,

Литр отравы, налил двести грамм.

Теплая жидкость из сока агавы,

Так мало надо, чтобы быть правым.

Так мало надо, чтобы быть правым.

Что-то сломали стальное во мне,

Хочется жить, словно волк при луне.

Но ведь и в стае закон тоже есть,

Пока я живой тяжело меня съесть.

Мысли вот разные лезут ко мне

Был бы в поряде и не выл бы, как волк при луне,

Но ведь и в стае закон тоже есть,

Пока я живой, пока я живу, тяжело меня съесть.

Припев:

Волки, волки, волки, волки

Этой ночью воют на луну.

По лицу иголки бьют еловые, но я иду,

Через мрак и холод, да чтобы жизнь свою спасти.

Не мутите бесы, вам меня не развести.

Что под латы смотришь или не узнал,

Это я сегодня по утряне гнал.

А теперь я точно, обосную все,

Наливайте паты, и подставляй лицо.

Видно так сложилось по моей судьбе,

Что по жизни быть мне совсем не при «лавэ».

Да и хер бы с этим, так мне не привыкать,

За грехи пред богом буду отвечать.

Припев:

Волки, волки, волки, волки

Этой ночью воют на луну.

По лицу иголки бьют еловые, но я иду,

Через мрак и холод, да чтобы жизнь свою спасти.

Не мутите бесы, вам меня не развести.

Волки, волки, волки, волки

Этой ночью воют на луну.

По лицу иголки бьют еловые, но я иду,

Через мрак и холод, да чтобы жизнь свою спасти.

Не мутите бесы, вам меня не развести.

Волки, волки, волки, волки

Этой ночью воют на луну.

По лицу иголки бьют еловые, но я иду,

Через мрак и холод, да чтобы жизнь свою спасти.

Не мутите бесы, вам меня не развести.

Волки, волки, волки, волки

Этой ночью воют на луну.

По лицу иголки бьют еловые, но я иду,

Через мрак и холод, да чтобы жизнь свою спасти.

Не мутите бесы, вам меня не развести.

Темна кімната, ніч та гранена склянка,

Літр отрути, налив двісті грамів.

Тепла рідина із соку агави,

Так мало треба, щоб мати рацію.

Так мало треба, щоб мати рацію.

Щось зламали сталеве в мені,

Хочеться жити, наче вовк при місяці.

Але ведь і в стає закон теж є,

Поки я живий важко мене з'їсти.

Думки ось різні лізуть до мене

Був би в поряді і не вил би, як вовк при місяці,

Але ведь і в стає закон теж є,

Поки я живий, поки я живу, важко мене з'їсти.

Приспів:

Вовки, вовки, вовки, вовки

Цієї ночі виють на місяць.

По обличчю голки б'ють ялинові, але я іду,

Через морок і холод, щоб щоб життя своє врятувати.

Не каламутіть біси, вам мене не розвести.

Що під лати дивишся чи не дізнався,

Це я сьогодні по ранку гнав.

А тепер я точно, обґрунтую все,

Наливайте пати, і підставляй обличчя.

Видно так склалося за моєю долею,

Що по житті бути мені зовсім не при «лаве».

Так і хер би з цим, так мені не звикати,

За гріхи перед богом відповідатиму.

Приспів:

Вовки, вовки, вовки, вовки

Цієї ночі виють на місяць.

По обличчю голки б'ють ялинові, але я іду,

Через морок і холод, щоб щоб життя своє врятувати.

Не каламутіть біси, вам мене не розвести.

Вовки, вовки, вовки, вовки

Цієї ночі виють на місяць.

По обличчю голки б'ють ялинові, але я іду,

Через морок і холод, щоб щоб життя своє врятувати.

Не каламутіть біси, вам мене не розвести.

Вовки, вовки, вовки, вовки

Цієї ночі виють на місяць.

По обличчю голки б'ють ялинові, але я іду,

Через морок і холод, щоб щоб життя своє врятувати.

Не каламутіть біси, вам мене не розвести.

Вовки, вовки, вовки, вовки

Цієї ночі виють на місяць.

По обличчю голки б'ють ялинові, але я іду,

Через морок і холод, щоб щоб життя своє врятувати.

Не каламутіть біси, вам мене не розвести.