Брат-никотин - Григорий Лепс, Тимати, Артём Лоик

Брат-никотин, брат-никотин,

Я не хочу ходить строем, хочу ходить один.

Иду по битым стеклам линией огня —

Отженись от меня, брат-никотин.

У меня аллергия, мне не встать в эту рань —

Подзаборный Будда, трамвайная пьянь.

Бешеное небо — строгий господин,

Отженись от меня, брат-героин.

А я пришел греться в церковь,

А с алтаря глядит глаз.

Господь ведёт пригородный поезд,

Режет рельсы, как алмаз.

А если мне станет душно,

Когда горят тормоза —

Я смотрю, как по белоснежной коже

Медленно движется лезвие ножа!

Артём Лоик:

Отныне мы — не братья, решил в себя убрать я.

Не буду тебе врать я — вряд ли вернусь обратно…

Ладно, теперь послушай мой анти хип-хап!

Первое.

Будешь курить — не сможешь зачитать вот так:

Как бы не пытался — с курением не угнаться,

Ты лучше по-любому сам себе признайся.

Обратно перебирайся ***

Жри и не парься, вверх два пальца.

Второе.

Скажу упрямым я довольно прямо:

«Зачем пускаешь дым?

В тебе есть пламя!»

Григорий Лепс:

А вокруг меня тундра, вокруг меня лёд!

Я смотрю, как все торопятся, хотя никто никуда не идёт.

А карусель вертится, крыльями шурша,

И вот моя жизнь танцует на пригородных рельсах, на лезвии ножа!

И если я рухну, рухну как-то не так —

Нас у Бога много, килограмм на пятак.

У каждого в сердце разбитый гетеродин —

Отженись от меня, брат-кокаин.

Тимати:

Я вижу лица тех, кто тратит время беспонтово.

Поверь, мне нету смысла строить из себя Святого!

Да, я грешил, но это было столько лет назад.

Я поумнел и меня сейчас другой расклад.

Да, мой наркотик — музыка.

Деньги делит семья.

Да, мой наркотик — спорт.

Со мной мои друзья.

Пока ты покупаешь себе порцию без сдачи —

Орден сатаны только становится богаче.

Чья-то мама плачет, потеряв сына.

Его сердце вдруг «Стоп» от кокаина.

Я заварю себе кофе без кофеина,

И моё утро будет добрым без никотина.

Шоу-биз пора спасать, мы набираем баллы!

Спасибо, Господи!

Что мы — натуралы!

И всё, что я сказал — прими во внимание!

А если ты не в теме, то давай…

Григорий Лепс:

А вокруг меня тундра, вокруг меня лёд!

Я смотрю, как все торопятся, хотя никто никуда не идёт.

А карусель вертится, крыльями шурша,

И вот моя жизнь танцует на пригородных рельсах, на лезвии ножа!

Брат-нікотин, брат-нікотин,

Я не хочу ходити строєм, хочу ходити один.

Іду по битих склях лінією вогню —

Отже, від мене, брат-нікотин.

У мене алергія, мені не встати в цю рань

Підзабірний Будда, трамвайна п'янь.

Шалене небо — строгий пане,

Отже, від мене, брате-героїне.

А я прийшов грітися в церква,

А с вівтаря дивиться око.

Господь веде приміський потяг,

Ріже рейки, як алмаз.

А якщо мені стане душно,

Коли горять гальма —

Я дивлюся, як по білій шкірі

Повільно рухається лезо ножа!

Артем Лоїк:

Відтепер ми — не брати, вирішив усебе прибрати я.

Не буду тобі брехати я — навряд чи повернуся назад...

Гаразд, тепер послухай мій анти хіп-хап!

Перше.

Куритимеш—не можеш зачитати ось так:

Як би не намагався з курінням не наздогнати,

Ти краще по-любому сам собі зізнайся.

Назад перебирайся ***

Жери і не парься, вгору два пальці.

Друге.

Скажу впертим я досить прямо:

«Навіщо пускаєш дим?

В тебе є полум'я!»

Григорій Лепс:

А навколо мене тундра, навколо мене лід!

Я дивлюся, як усі поспішають, хоча ніхто нікуди не йде.

А карусель крутиться, крилами шурхіт,

І ось моє життя танцює на приміських рейках, на лезі ножа!

І якщо я¦рухну, рухну якось не так —

Нас у Бога багато, кілограм на п'ятак.

У кожного в серце розбитий гетеродин—

Отже, від мене, брате-кокаїне.

Тіматі:

Я бачу особи тих, хто витрачає час безпонтово.

Повір, мені нема сенсу будувати із себе Святого!

Так, я грішив, але це було стільки років тому.

Я порозумнішав і мене зараз інший розклад.

Так, мій наркотик - музика.

Гроші ділить сім'я.

Так, мій наркотик - спорт.

Зі мною мої друзі.

Поки що ти купуєш собі порцію без здачі

Орден сатани тільки стає багатшим.

Чия мама плаче, втративши сина.

Його серце раптом «Стоп» від кокаїну.

Я заварю собі каву без кофеїну,

І мого ранку буде добрим без нікотину.

Шоу-біз час рятувати, ми набираємо бали!

Дякую Боже!

Що ми — натурали!

І все, що я сказав—прийми до уваги!

А якщо ти не в темі, то давай…

Григорій Лепс:

А навколо мене тундра, навколо мене лід!

Я дивлюся, як усі поспішають, хоча ніхто нікуди не йде.

А карусель крутиться, крилами шурхіт,

І ось моє життя танцює на приміських рейках, на лезі ножа!