Приказ - Григорий Лепс

Ай, какая суета и суматоха!

По какой причине?

Как обычно, мы без фонаря,

И светом мы обязаны лучине.

Как слепцы перед прозреньем!

Но видна проблема на картине.

Видно все,

Как копошится полумертвый в мешковине.

Вижу проблески надежды,

Далеки мои сомненья.

Нас ломают, жгут,

Мы прокляты в день мира сотворенья.

Не дают приблизиться, познать

Всю прелесть Божьего ученья.

Есть приказ не подпускать и близко,

И не придавать значенья.

Есть приказ!

Есть приказ!

Проигрыш.

Все равно мы победим.

Я знаю точно, где зарыто.

Не напрасно ждем звонка,

И наша доля не забыта.

Но опять для нас проблема —

Заведение закрыто.

Снова в бой!

Какое счастье — наше сердце не пробито.

Снова в бой!

Снова в бой!

Проигрыш.

Я не знаю как, и мне поверить ли себе?

Но наше ожиданье, видно, метром не измерить,

Ведь главное красиво не сорваться, не уйти,

Главное остаться и главное поверить.

Также главное пройти весь путь свой до конца,

Но все равно мы умираем по приказу — всем известно.

Где-то вдалеке лежат пробитые сердца,

Это нужно знать — кому-то это очень интересно.

Есть приказ!

Есть приказ!

Снова в бой!

Ай, яка метушня і метушня!

З якої причини?

Як завжди, ми без ліхтаря,

І світлом ми обов'язані лучині.

Як сліпці перед прозрінням!

Але очевидна проблема на картині.

Видно все,

Як копошиться напівмертвий у мішковині.

Бачу проблиски надії

Далекі мої сумніви.

Нас ламають, джгут,

Ми прокляті в день світу сотворіння.

Не дають наблизитися, пізнати

Всю красу Божого вчення.

Є наказ не підпускати і близько,

І не надавати значення.

Є наказ!

Є наказ!

Програш.

Все одно ми переможемо.

Я знаю точно, де закопано.

Недаремно чекаємо дзвінка,

І наша частка не забута.

Але знову для нас проблема —

Заклад закритий.

Знову в бій!

Яке щастя — наше серце не пробите.

Знову в бій!

Знову в бій!

Програш.

Я не знаю як, і мені повірити чи собі?

Але наше очікування, видно, метром не виміряти,

Адже головне красиво не сорватися, не піти,

Головне залишитися і головне повірити.

Також головне пройти весь шлях свій до кінця,

Але все одно ми вмираємо за наказом - всім відомо.

Десь далеко лежать пробиті серця,

Це треба знати — комусь це дуже цікаво.

Є наказ!

Є наказ!

Знову в бій!