Послесловие - Григорий Лепс

Опустится занавес скоро,

И, смолкнув, утихнет гроза.

И сумрак в задумчивых шторах

Закроет устало глаза.

Сгустится туман суеверий,

Повеет в лицо тишиной.

И тихо безмолвные двери

Закрою я в ночь за собой.

Припев:

На пыльном пороге оставлю тревоги

И грусть паутины порву.

Все капли смятенья и посох сомненья

В зеленую брошу траву.

Расправятся плечи,

И станет полегче,

Но многого мне не успеть.

Все как-то не складно,

Но жив я и ладно.

И не о чем,

И не о чем больше жалеть.

Проигрыш.

Я выйду в объятья прохлады,

Подняв у пальто воротник.

Вздохнет одиночество рядом,

И птица уронит свой крик.

Сняв шляпу из черного фетра,

Плечом прислонюсь к фонарю.

Ладонью прикрывшись от ветра,

Вздохнув не спеша, не спеша, закурю.

Припев:

На пыльном пороге оставлю тревоги

И грусть паутины порву.

Все капли смятенья и посох сомненья

В зеленую брошу траву.

Расправятся плечи,

И станет полегче,

Но многого мне не успеть.

Все как-то не складно,

Но жив я и ладно.

И не о чем,

И не о чем больше жалеть.

Проигрыш.

На пыльном пороге оставлю тревоги

И грусть паутины порву.

Все капли смятенья и посох сомненья

В зеленую брошу траву.

Расправятся плечи,

И станет полегче,

Но многого мне не успеть.

Все как-то не складно,

Но жив я и ладно.

И не о чем,

И не о чем больше жалеть.

Опуститься завіса скоро,

І, замовкнувши, вщухне гроза.

І сутінки в задумливих шторах

Заплющить стомлено очі.

Згуститься туман забобонів,

Повє в обличчя тишею.

І тихо безмовні двері

Закрию я вночі за собою.

Приспів:

На курному порозі залишу тривоги

І сум павутиння порву.

Усі краплі сум'яття і посох сумніву

У зелену кину траву.

Розправляться плечі,

І стане легше,

Але багато чого мені не встигнути.

Все якось нескладно,

Але живий я і добре.

І не про чому,

І не про що більше шкодувати.

Програш.

Я вийду в обійми прохолоди,

Піднявши у пальто комір.

Зітхне самотність поруч,

І птиця впустить свій крик.

Знявши капелюх із чорного фетру,

Плечем притулюсь до ліхтаря.

Долонею прикрившись від вітру,

Зітхнувши не поспішаючи, не поспішаючи, закурю.

Приспів:

На курному порозі залишу тривоги

І сум павутиння порву.

Усі краплі сум'яття і посох сумніву

У зелену кину траву.

Розправляться плечі,

І стане легше,

Але багато чого мені не встигнути.

Все якось нескладно,

Але живий я і добре.

І не про чому,

І не про що більше шкодувати.

Програш.

На курному порозі залишу тривоги

І сум павутиння порву.

Усі краплі сум'яття і посох сумніву

У зелену кину траву.

Розправляться плечі,

І стане легше,

Але багато чого мені не встигнути.

Все якось нескладно,

Але живий я і добре.

І не про чому,

І не про що більше шкодувати.