Ностальгия - Григорий Лепс

Золотится в бокале вино

В сигаретном дыму ностальгии.

Мы с тобою, мой друг, так давно

Не бывали в далекой России.

Где-то там, за этапами дней

Наша юность с тобой отсмеялась.

В бесприютном раю лагерей,

Как заложница, память осталась.

Припев:

Сколько дней и воды утекло,

И дождями мечты отшумели.

Но живем, несмотря ни на что,

Только волосы вот поседели.

За туманами дальних морей,

Где и люди, и песни другие,

Бросив якорь, мы пьем за друзей

В сигаретном дыму ностальгии.

Не забыть Богом проклятых мест,

Без веселого солнца и лета,

Где несли мы нелегкий свой крест

За чертой тишины и рассвета.

Боль под сердцем сжималась в кулак

От прикладов, побоев и мата.

Снится нам вой конвойных собак

И свинцовая трель автомата.

Припев:

Сколько дней и воды утекло,

И дождями мечты отшумели.

Но живем, несмотря ни на что,

Только волосы вот побелели.

За туманами дальних морей,

Где и люди, и песни другие,

Бросив якорь, мы пьем за друзей

В сигаретном дыму ностальгии.

Проигрыш.

Но однажды билеты возьмем

И вернемся в далекие годы,

Где простуженный гул поездов

Замерзает на рельсах свободы.

Там осталось немало друзей,

С кем мы горечь и радость делили.

И где-то там, за этапами дней

Мы такими счастливыми были.

Припев:

Сколько дней и воды утекло,

И дождями мечты отшумели.

Но живем, несмотря ни на что,

Только волосы вот побелели.

За туманами дальних морей,

Где и люди, и песни другие,

Бросив якорь, мы пьем за друзей

В сигаретном дыму ностальгии.

Бросив якорь, мы пьем за друзей

В сигаретном дыму…

Золотиться в келиху вино

У сигаретному диму ностальгії.

Ми з тобою, мій друже, так давно

Не були в далекій Росії.

Десь там, за етапами днів

Наша юність із тобою відсміялася.

У безпритульному раю таборів,

Як заручниця, пам'ять лишилася.

Приспів:

Скільки днів і води вибігло,

І дощами мрії відшуміли.

Але живемо, незважаючи ні на що,

Тільки волосся ось посивіло.

За туманами далеких морів,

Де і люди, і пісні інші,

Кинувши якір, ми п'ємо за друзів

У сигаретному диму ностальгії.

Не забути Богом проклятих місць,

Без веселого сонця і літа,

Де несли ми нелегкий свій хрест

За рисою тиші і світанку.

Біль під серцем стискався в кулак

Від прикладів, побоїв і мату.

Сниться нам виття конвойних собак

І свинцева трель автомата.

Приспів:

Скільки днів і води вибігло,

І дощами мрії відшуміли.

Але живемо, незважаючи ні на що,

Тільки волосся ось побіліло.

За туманами далеких морів,

Де і люди, і пісні інші,

Кинувши якір, ми п'ємо за друзів

У сигаретному диму ностальгії.

Програш.

Але одного разу квитки візьмемо

І повернемося в далекі роки,

Де застуджений гул поїздів

Замерзає на рейках свободи.

Там залишилося чимало друзів,

З ким ми гіркоту і радість ділили.

І десь там, за етапами днів

Ми такими щасливими були.

Приспів:

Скільки днів і води вибігло,

І дощами мрії відшуміли.

Але живемо, незважаючи ні на що,

Тільки волосся ось побіліло.

За туманами далеких морів,

Де і люди, і пісні інші,

Кинувши якір, ми п'ємо за друзів

У сигаретному диму ностальгії.

Кинувши якір, ми п'ємо за друзів

У сигаретному диму…