Игрок - Григорий Лепс

Кто живет по меркам правил,

Тот ничем не рисковал.

Я — игрок на кон поставил

Крест судьбы и проиграл.

Пополам мой крест согнули,

И я понял — вышел срок:

От отчаянья до пули,

Только палец да курок.

Припев:

Маэстро, выключите свет,

Ничьей вины, поверьте, нет,

Что гаснет жизнь, как сигарета.

Маэстро, выключите свет.

Я брошу спички на паркет

И прикурю, и прикурю

От пистолета.

Мне удача улыбалась

Сквозь безумие страстей.

Но в колоде не осталось

Даже пары козырей.

Знаю, карты обманули,

Но игрок — всегда игрок:

От отчаянья до пули

Только палец да курок.

Припев:

Маэстро, выключите свет,

Ничьей вины, поверьте, нет,

Что гаснет жизнь, как сигарета.

Маэстро, выключите свет.

Я брошу спички на паркет

И прикурю, и прикурю

От пистолета.

Проигрыш.

Поздно к Богу обращаться

И о милости просить.

И не стоит огорчаться,

Что бокала не допить.

Тусклый свет дрожит на дуле,

Холодит металл висок.

От отчаянья до пули

Только палец да курок.

Припев:

Маэстро, выключите свет,

Ничьей вины, поверьте, нет,

Что гаснет жизнь, как сигарета.

Маэстро, выключите свет.

Я брошу спички на паркет

И прикурю, и прикурю

От пистолета.

Хто живе за мірками правил,

Той нічим не ризикував.

Я — гравець на кін поставив

Хрест долі і програв.

Навпіл мій хрест зігнули,

І я зрозумів— вийшов термін:

Від відчаю до кулі,

Тільки палець та курок.

Приспів:

Маестро, вимкніть світло,

Нічої провини, повірте, ні,

Що гасне життя, як цигарка.

Маестро, вимкніть світло.

Я кину сірники на паркет

І прикурю, і прикурю

Від пістолета.

Мені успіх усміхався

Крізь шаленство пристрастей.

Але в колоде не залишилося

Навіть пари козирів.

Знаю, карти обдурили,

Але гравець — завжди гравець:

Від відчаю до кулі

Тільки палець та курок.

Приспів:

Маестро, вимкніть світло,

Нічої провини, повірте, ні,

Що гасне життя, як цигарка.

Маестро, вимкніть світло.

Я кину сірники на паркет

І прикурю, і прикурю

Від пістолета.

Програш.

Пізно до Богу звертатися

І про милості просити.

І не варто засмучуватися,

Що келиха не допити.

Тьмяне світло тремтить на дулі,

Холодить метал скроню.

Від відчаю до кулі

Тільки палець та курок.

Приспів:

Маестро, вимкніть світло,

Нічої провини, повірте, ні,

Що гасне життя, як цигарка.

Маестро, вимкніть світло.

Я кину сірники на паркет

І прикурю, і прикурю

Від пістолета.