Дом - Григорий Лепс

Дом, нам не любить нельзя, люди говорят,

Бездомный о пустом и ненадёжном сердце.

Дом, на всех одна земля, общая судьба,

И с этой лодки никуда нам всем не деться...

Дом, каждый может думать о своём.

Кто-то говорит слово "ДОМ",

Возвращаясь каждый день к детворе.

Кто-то свой потерянный дом

Увидит только во сне...

Дом, нам не любить нельзя, люди говорят,

Бездомный о пустом и ненадёжном сердце.

Дом, на всех одна земля, общая судьба,

И с этой лодки никуда нам всем не деться...

Дом.

Много в мире разных мест,

Где можно ненадолго осесть,

Да мало-ли каких чудес полон свет.

А потом вернуться домой,

Когда-то нужно нам всем!

Дом.

Дом, нам не любить нельзя, люди говорят,

Бездомный о пустом и ненадёжном сердце.

Дом, на всех одна земля, общая судьба...

Дім, нам не любити не можна, люди кажуть,

Бездомний про порожнє і ненадійне серце.

Будинок, на всіх одна земля, спільна доля,

І з цього човна нікуди нам усім не подітися.

Дім, кожен може думати про своє.

Хтось каже слово "ДІМ",

Повертаючись щодня до дітлахів.

Хтось свій втрачений будинок

Побачить лише уві сні...

Дім, нам не любити не можна, люди кажуть,

Бездомний про порожнє і ненадійне серце.

Будинок, на всіх одна земля, спільна доля,

І з цього човна нікуди нам усім не подітися.

Будинок.

Багато у світі різних місць,

Де можна ненадовго осісти,

Та мало яких чудес сповнене світло.

А потім повернутись додому,

Колись треба нам усім!

Будинок.

Дім, нам не любити не можна, люди кажуть,

Бездомний про порожнє і ненадійне серце.

Будинок, на всіх одна земля, спільна доля...