Le langage du corps - Grand Corps Malade

Le corps humain est un royaume où chaque organe veut être le roi

Il y a la tête, le cœur, les couilles: ça, vous l’savez déjà

Mais les autres parties du corps ont aussi leur mot à dire

Chacun veut prendre le pouvoir, et le pire est à venir

Il y a, bien sûr, la bouche qui a souvent une grande gueule

Elle pense être la plus farouche mais s’met souvent l’doigt dans l'œil

Elle a la langue bien pendue pour jouer les chefs du corps humain

Elle montre les dents, c’est connu, mais n’a pas l’cœur sur la main

Seulement, la main n’a pas forcément l’monopole du cœur

Elle aime bien serrer l’poing, elle aime jouer les terreurs

Elle peut même faire un doigt, elle ne fait rien à moitié

La main ne prend pas d’gant et nous prend vite à contre-pied

Le pied n’a pas d’poil dans la main mais manque d’ambition

Au pied levé, j’dirais, comme ça, que le pied n’a pas l’bras long

Les bras, eux, font des grands gestes pour se donner l’beau rôle

Ils tirent un peu la couverture mais gardent la tête sur les épaules

On peut être timide ou on peut parler fort

D’t’façons, ce qui décide, c’est le langage du corps

On peut avoir l’esprit vide ou un cerveau comme un trésor

D’t’façons, ce qui domine, c’est le langage du corps

C’est le langage du corps

C’est le langage du corps

Quand la bouche en fait trop, la main veut marquer l’coup

Pour pas prendre sa gifle, la bouche prend ses jambes à son cou

La bouche n’a rien dans l’ventre, elle préfère tourner l’dos

Et la main sait jouer des coudes, la tête lui tire son chapeau

Mais l'œil n’est pas d’accord, il lui fait les gros yeux

Ils sont pas plus gros qu’le ventre, mais l'œil sait c’qu’il veut

Car l'œil a la dent dure, le corps le sait, tout l’monde le voit

À part, peut-être, la main qui pourrait bien s’en mordre les doigts

Et, la jambe, dans tout ça, eh bien, elle s’en bat les reins

Elle est droit dans sa botte et continue son chemin

Personne ne lui arrive à la cheville quand il s’agit d’avancer

Même avec son talon d’Achille, elle trouve chaussure à son pied

Les pieds travaillent main dans la main et continuent leur course

Jamais les doigts en éventail, ils s’tournent rarement les pouces

Ça leur fait une belle jambe, toutes ces querelles sans hauteur

Les pieds se foutent bien d’tout ça, loin des yeux, loin du cœur

On peut être timide ou on peut parler fort

D’t’façons, ce qui décide, c’est le langage du corps

On peut avoir l’esprit vide ou un cerveau comme un trésor

D’t’façons, ce qui domine, c’est le langage du corps

C’est le langage du corps

C’est le langage du corps

Pour raconter l’corps humain, rien n’est jamais évident

J’me suis creusé la tête et même un peu cassé les dents

Alors ne faites pas la fine bouche, j’espère que vous serez d’accord

Que c’texte est tiré par les cheveux mais que, p’tit à p’tit, il prend corps

J’n’ai pas eu froid aux yeux, mais je reste un peu inquiet

Je croise les doigts pour qu’au final je retombe sur mes pieds

Ne soyez pas mauvaise langue même si vous avez deviné

Que, pour écrire ce poème, j’me suis tiré les vers du nez

On peut être timide ou on peut parler fort

D’t’façons, ce qui décide, c’est le langage du corps

On peut avoir l’esprit vide ou un cerveau comme un trésor

D’t’façons, ce qui domine, c’est le langage du corps

C’est le langage du corps

C’est le langage du corps

Людське тіло - це царство, де кожен орган хоче бути королем

Ось голова, серце, м’ячі: ви це вже знаєте

Але й інші частини тіла також мають своє слово

Усі хочуть взяти владу, а найгірше ще попереду

Є, звичайно, рот, який часто має великий рот

Вона думає, що вона найлютіша, але часто суне палець в очі

У неї є язик, щоб грати в босів людського тіла

Зуби показує, відомо, а серця на руці не має

Тільки рука не обов’язково має монополію серця

Вона любить трясти кулаком, любить грати в жахи

Вона вміє навіть пальцем, вона нічого не робить наполовину

Рука не бере рукавичку і швидко бере нас не на ту ногу

Нога не має волосся в руці, але їй бракує амбіцій

При піднятій ступні я б так сказав, що нога не має довгої руки

Руками вони роблять великі жести, щоб надати собі прекрасну роль

Вони трохи стягують ковдру, але тримають голову на плечах

Ми можемо бути сором’язливими або можемо говорити голосно

У всякому разі, вирішує мова тіла

Ви можете мати порожній розум або мозок, як скарб

У всякому разі, домінує мова тіла

Це мова тіла

Це мова тіла

Коли рот робить занадто багато, рука хоче забити

Щоб не прийняти його ляпаса, рот береться до п’ят

Рот нічого не має в череві, він вважає за краще повертатися спиною

І рука вміє штовхатися, голова знімає шапку

Але око не погоджується, він зиркає на неї

Вони не більші за живіт, але око знає, чого хоче

Бо око має твердий зуб, тіло це знає, всі це бачать

За винятком, мабуть, руки, яка добре могла вкусити пальці

А нога в цьому всьому, ну, на це наплювати

Вона прямо в чоботі і в дорозі

Ніхто не наближається до нього, коли справа доходить до руху вперед

Навіть маючи свою ахіллесову п’яту, вона знаходить взуття, яке їй підходить

Ноги працюють рука об руку і продовжуйте

Ніколи не розпускайте пальці, вони рідко повертають великі пальці

Це дає їм добру ногу, всі ці сварки без висоти

Ногам на все це байдуже, з очей, з розуму

Ми можемо бути сором’язливими або можемо говорити голосно

У всякому разі, вирішує мова тіла

Ви можете мати порожній розум або мозок, як скарб

У всякому разі, домінує мова тіла

Це мова тіла

Це мова тіла

Говорячи людському тілу, нічого не очевидно

Я почухала голову і навіть трохи зламала зуби

Тому не будьте вибагливими, сподіваюся, ви погодитеся

Що цей текст надуманий, але поступово він набуває форми

У мене не було холодних ніг, але я все ще трохи хвилююся

Схрестив пальці, щоб врешті-решт я знову на ноги

Не будьте поганою мовою, навіть якщо ви здогадалися

Щоб, щоб написати цей вірш, я витягнув черв’яків з носа

Ми можемо бути сором’язливими або можемо говорити голосно

У всякому разі, вирішує мова тіла

Ви можете мати порожній розум або мозок, як скарб

У всякому разі, домінує мова тіла

Це мова тіла

Це мова тіла