L'heure des poètes - Grand Corps Malade

Au réveil, c’est du Brassens quand j'émerge encore loin des gens

Ça met trois claques au sommeil, puis ça démarre intelligent

Parce que, Brassens, c’est du pain chaud sur lequel tu mets du miel

Ça sent l’café expresso comme un XXX essentiel

Une fois les neurones bien secoués, c’est l’heure du réveil musculaire

Après la douche, c’est NTM qui fait bouger mes maxillaires

C’est l’heure de s’remplir d'énergie pour la journée et ses coups bas

C’est l’heure du flow et des gros bras, et s’rappeler aussi que je viens d’là

Quand j’prends l’volant sur l’périph', faut que j’continue la série

Du gros son sur chaque texte, alors c’est l’heure de Kery

Car c’est la bande originale du paysage tout autour

Le bitume prend l’micro quand j’suis à Porte de Clignancourt

À chaque saison, la césure a ses airs de fête

Elle a raison, ça rassure, c’est bien l’heure des poètes

À chaque saison, la césure a ses airs de fête

Elle a raison, ça rassure, c’est bien l’heure des poètes

Midi: c’est l’repos du guerrier, la pause du dragon

Et la lumière qui s'épaissit, et Ferrat qui chante «Aragon»

Des mots tranchant et la voix chaude, quand le feu rejoint l’eau

Le soleil est juste au-d'ssus, y’a aucune ombre au tableau

À l’heure du dessert, c’est évident, c’est Aznavour

Les p’tits plats sont dans les grands, y’a l’gâteau qui sort du four

Un repas sans dessert, c’est une compil' sans «La Bohème»

L’institution dans l'élégance, des profiteroles avec la crème

Quinze heure trente: plein soleil, j’veux du solide, pas du frêle

C’est bien l’heure du grandiose, du spacieux, c’est du Brel

La poésie qui s’envole et t’emporte en un instant

À Vesoul, à Amsterdam, avec Mathilde et à mille temps

À chaque saison, la césure a ses airs de fête

Elle a raison, ça rassure, c’est bien l’heure des poètes

À chaque saison, la césure a ses airs de fête

Elle a raison, ça rassure, c’est bien l’heure des poètes

Quand le soleil part à reculons, c’est p’t-être mon moment préféré

Une atmosphère comme du coton, et la lumière un peu biaisée

C’est l’heure de tous les états d'âme où je ressens le poids de chaque mot

C’est l’bon climat, messieurs-dames, pour pouvoir écouter Renaud

Renaud, c’est la tempête dans la douleur du crépuscule

C’est un cœur de moineau dans la poitrine d’Hercule

C’est la rage et la tendresse, il y a trente ans, il a écrit

Des trucs qui, chaque jour, m’aident à comprendre c’que j’fous ici

Et, lors du règne de la nuit, quand la lumière s’habille en noir

Et pour trouver l’accord parfait entre quiétude et cafard

Il nous restera ça, le corps caché sous les draps

Une enceinte au bout des doigts qui fait chanter Barbara

À chaque saison, la césure a ses airs de fête

Elle a raison, ça rassure, c’est bien l’heure des poètes

Коли я прокидаюся, це Брассенс, коли я все ще виходжу далеко від людей

Засинає три ляпаси, потім починає розумно

Бо, Брассенс, це гарячий хліб, на який ти кладеш мед

Кава еспресо пахне незамінним XXX

Після того, як нейрони добре похитнулися, настав час для м’язового пробудження

Після душу мої щелепи рухаються саме NTM

Настав час зарядитися енергією на день і його низькими ударами

Настав час для потоку та великих рук, а також пам’ятайте, що я родом звідти

Коли я сяду за кермо на кільцевій дорозі, мені доводиться продовжувати серію

Великий звук у кожному тексті, тож настав час Кері

Тому що це саундтрек до декорацій навколо

Бітум бере мікрофон, коли я в Порт-де-Кліньянкур

Кожної пори року цезура має своє святкове повітря

Вона права, це заспокоює, настав час поетів

Кожної пори року цезура має своє святкове повітря

Вона права, це заспокоює, настав час поетів

Полудень: це відпочинок воїна, розрив дракона

І світло, що густіє, і Феррат, який співає «Арагон»

Гострі слова і теплий голос, коли вогонь зустрічається з водою

Сонце прямо вгорі, на дошці немає тіні

Під час десерту, очевидно, це Азнавур

Маленькі страви у великих, ось пиріг з духовки

Їжа без десерту - це збірка без "Богеми"

Заклад в елегантності, профітролі з вершками

15:30: повне сонце, я хочу твердого, а не слабкого

Настав час грандіозного, просторого, це Брель

Поезія, яка відлітає і миттєво забирає тебе

У Везулі, в Амстердамі, з Матільдою і тисячу разів

Кожної пори року цезура має своє святкове повітря

Вона права, це заспокоює, настав час поетів

Кожної пори року цезура має своє святкове повітря

Вона права, це заспокоює, настав час поетів

Коли сонце заходить назад, можливо, мій улюблений момент

Атмосфера, як бавовна, і світло трохи упереджено

Настав час для всіх настроїв, коли я відчуваю вагу кожного слова

Це правильний клімат, пані та панове, щоб мати можливість слухати Рено

Рено — буря в болі сутінків

Це серце горобця в скрині Геракла

Це лють і ніжність, тридцять років тому він писав

Речі, які щодня допомагають мені зрозуміти, що я тут роблю

І коли панує ніч, коли світло одягається в чорне

І знайти ідеальну гармонію між тишею і тарганом

Нам залишиться це, тіло сховане під простирадлами

Динамік у вас під рукою, який змусить Барбару співати

Кожної пори року цезура має своє святкове повітря

Вона права, це заспокоює, настав час поетів