L'heure d'été - Grand Corps Malade, Elise Oudin-Gilles

Est-ce que c’est d’la patience ou est-ce qu’on sait faire le dos rond

Est-ce que c’est l’expérience que nous ont enseigné nos darrons

Et ce qu’on a tous compris c’est que la vie repose toujours sur l’enchainement

des opposés

Après chaque nuit il va faire jour

Partant de cette évidence d’une volonté naïveté

On sait qu’après chaque inquiétude viendra l’instant de sérénité

Comme si à l'échelle d’une vie les choses devaient s'équilibrer

Après l’orage les éclaircies aucun ciel ne reste encombré

Alors on s’est imprégné de cette capacité d’adaptation

Pour encaisser les coups on a su entrer en mode mission

On sait que les tunnels ont une fin dans chaque moment de lucidité

Et que nos efforts ne sont pas vains quand la vie passe à l’heure d'été

J’ai eu pas mal de patience et j’ai dû faire le dos rond

Pour traverser en silence toutes les journées peintes en marron

J’ai gardé l’envie de croire ou j’ai toujours cru à l’envie

J’ai refusé de concevoir un présent cruel à vie

Comme le destin doit être aidé j’ai avancé l’aiguille d’un tour

Je suis passé à l’heure d'été pour aller rejouer dans la cour

Comme le boxeur après le gong et le taulard après dix ans

Comme le civil après les bombes après la lutte on est vivants

Vivants pour sentir le soleil et la nuit tombe de plus en plus tard

Et ya d’la lumière de plus en plus longtemps dans nos espoirs

C’est vrai qu’on a passé l’hiver à donner des grands coups d'épée

Dorénavant la route est claire on est passé à l’heure d'été

Це терпіння, чи ми вміємо присідати

Це той досвід, якому навчили нас наші Даррони

І що ми всі розуміли, так це те, що життя – це завжди зв’язування

протилежності

Після кожної ночі буде день

Виходячи з цього свідчення наївної волі

Ми знаємо, що після кожної тривоги настане момент спокою

Наче в масштабах життя треба було все збалансувати

Після грози в сонячні часи на небі не залишається людно

Тож ми ввібрали цю адаптивність

Щоб отримати удари, ми знали, як увійти в режим місії

Ми знаємо, що тунелі мають кінець у кожну мить ясності

І наші зусилля не марні, коли життя переходить на літній час

У мене було багато терпіння, і мені довелося вигнути спину

Перетнути в тиші всі дні пофарбовані в коричневий колір

Я зберігав бажання вірити, або я завжди вірив у спонукання

Я відмовився задумати жорстокий подарунок на все життя

Оскільки долі треба допомогти, я пересунув голку на крок далі

Я перейшов на літній час, щоб знову пограти у дворі

Як боксер після гонгу і тюремник через десять років

Як цивільні після бомб після бою, ми живі

Живий, щоб відчувати сонце, а ніч настає все пізніше

І в наших сподіваннях все довше і довше з’являється світло

Щоправда, ми провели зиму на шаблі ногами

Тепер дорога чиста, ми перейшли на літній час