Il a fait nuit toute la journée - Grand Corps Malade

Dites moi d’où vient ce phénomène qui mène tout droit à l’impasse

Qu’est ce qui se passe,

Je vois plus les traces, je reconnais plus mon espace

Espacez vous, écartez vous, dites moi où est la lumière

J’ai besoin d’aide encore une fois et ce sera pas la dernière

Je ne vois plus où je mets les pieds, ne me dites pas que c’est normal

Tout ce que je respire est inquiet,

Je sais plus ce qu’est bien est ce qu’est mal

C’est la pénombre qui règne comme si le soleil était mort-né

Messieurs Dames aujourd’hui, il a fait nuit toute la journée

Je n’ai pas senti de chaleur s'épanouir au dessus de nos têtes

Je n’ai vu aucune lueur venir frapper à nos fenêtres

Je ne sais pas si je dois attendre

Que la nuit se lève ou que le jour tombe

Mais depuis 24h il fait nuit comme dans une tombe

Je vois plus les oiseaux s’envoler,

Tous ces petits trucs qui m'émerveillent

Je sens plus les nuages s’enrouler, le soleil a perdu son réveil

Si ça se trouve c’est grave la

Terre s’est peut-être arrêtée de tourner

Messieurs Dames aujourd’hui il a fait nuit toute la journée

Pourtant les gens autour de moi n’ont pas l’air d'être étonnés

Comment ça se fait, réagissez mais arrêtez de déconner

Suis-je le seul à me rendre compte de la hauteur du danger

La Lune nous nargue en plein midi, ça n’a pas l’air de vous déranger

Est-ce que ça se passe vraiment ou est-ce seulement dans mon cerveau

Tout ça me paraît bien réel mais je ne sais plus ce que ça vaut

Est-ce un voile devant mes yeux, est ce qu’il fait nuit dans ma tête

J’ai l’impression que le monde est

Vieux et qu’y a que moi que ça inquiète

Est-ce le prix du quotidien et le poids de la lassitude

Il a fait nuit toute la journée mais ce n’est plus une certitude

Peut-être que tout va bien et que l’instant n’a rien de fatal

Et qu’il y a simplement un peu trop de poussière dans mon mental

Maintenant il faut que je me reprenne et que j’arrête mes histoires

J’attends que le soleil se lève à nouveau dans mon espoir

Mais ne n’oublie pas qu’il est

Possible que ce soit l’hiver toute l’année

Comme il se peut que ce jour là, il ait fait nuit toute la journée

Le poète est un grand mytho qui s’invente des thèmes

Pour sourire, pour énerver, pour qu’on lui dise je t’aime

Pour un bon mot il est prêt à tout, le poète est un malade

Ne le croyez pas surtout, il ne raconte que des salades

Moi je me prends pour un poète parce que je pose sans instru

Il a fait nuit toute la journée, j’espère que vous ne m’avez pas cru

Ce n’est qu’un thème de plus pour mentir impunément

Je pense donc je suis

J'écris donc je mens

Y’a plus de repères dans mes histoires

Et tout ce que je dis peut être factice

Dans mon prochain texte je vous ferai

Croire que je courre plus vite que Carl Lewis

Mais attention soyez prudents, car si jamais vous m’applaudissez

C’est que ça vous plaît quand je mens

Donc je vais sûrement recommencer

Скажіть, звідки це глухе явище?

Що відбувається,

Я більше не бачу слідів, я більше не впізнаю свій простір

Відійди вбік, відступи, скажи мені, де світло

Мені знову потрібна допомога, і вона не остання

Я не бачу, куди ступаю, не кажіть, що це нормально

Все, чим я дихаю, це хвилювання,

Я вже не знаю, що добре, а що погано

Це темрява, яка панує, наче сонце мертво народжене

Пані та панове, сьогодні цілий день темно

Я не відчув, як над нашими головами розквітало тепло

Я бачив, як у наші вікна не стукало світло

Я не знаю, чи варто чекати

Прийди вночі чи вдень

Але 24 години темно, як у могилі

Я більше не бачу, як птахи відлітають,

Всі ті дрібниці, які мене вражають

Я вже не відчуваю, як хмари згортаються, сонце втратило своє пробудження

Якщо це станеться, це серйозно

Можливо, Земля перестала обертатися

Пані та панове, сьогодні цілий день темно

Але люди навколо мене, здається, не здивовані

Як так, реагуйте, але перестаньте возитися

Чи я єдиний усвідомлюю висоту небезпеки

Місяць знущається над нами опівдні, ви, здається, не проти

Це справді відбувається чи це тільки в моєму мозку

Мені це все здається реальним, але я не знаю, чого це варте

Чи пелена перед очима, чи темно в голові

Я відчуваю, що світ є

Старий і що мене хвилює

Чи це ціна повсякденності і вага втоми

Весь день було темно, але це вже не впевненість

Можливо, все добре і момент не фатальний

І в моїй голові просто забагато пилу

Тепер я повинен зібратися і припинити свої історії

Я чекаю, коли сонце знову зійде в моїй надії

Але не забувайте, що це так

Зима може бути цілий рік

Як може бути того дня, весь день було темно

Поет — великий міф, який вигадує теми

Посміхнутися, дратувати, сказати йому, що люблю тебе

За добре слово він на все готовий, поет хворий

Перш за все, не вірте йому, він лише розповідає історії

Я вважаю себе поета, тому що позую без інструментів

Цілий день було темно, сподіваюся, ви мені не повірили

Це лише чергова тема безкарної брехні

Я так думаю

Я пишу тому я брешу

У моїх історіях більше орієнтирів

І все, що я кажу, може бути фальшивим

У своєму наступному тексті я зроблю вас

Повірити, що я бігаю швидше за Карла Льюїса

Але будь обережний, будь обережний, бо якщо ти колись аплодуєш мені

Тобі подобається, коли я брешу

Тому я обов’язково почну знову