Cassiopée - Grand Corps Malade

Dehors,

Une nuit d'été, nuit d’Juillet,

Où l’double V d’Cassiopée s’marre d'être illuminé.

Dehors,

Des gens qui traînent,

Des gens qui s’aiment vite-fait pendant les vacances en attendant de rentrer.

Dedans,

Une nuit d'été, nuit d’Juillet,

Où les nighters, les clubers, les lifers de te-boî dancent bêtement sur la

dernière

Soupe de docteur Alban.

Pour moi,

Une nuit d'été, nuit d’Juillet,

Une nuit compliqée qu’j’ai pas maîtrisée.

Une nuit complexe qui fait qu’aujourd’hui j’vous dis c’putain d’texte,

Une nuit qui part dans tous les sens,

Qu’a mit les miens en trance,

Et qu’a fait qu’Cassiopée me regarde maintenant, d’un air énervé,

En me disant Fab, sur ma vie, t’as déconné.

Pour moi,

Une nuit d'été, nuit d’Juillet,

Une nuit qui transforme les rires d’enfant en cris de douleur,

Les belles sérénités en grandes terreurs,

Les petits bien-êtres en gros malheurs,

Les vies trépidentes en existences fades et qui fait qu’aujourd’hui,

J’suis un grand corps malade.

Pour moi,

Une nuit d'été, nuit d’Juillet,

Qui s’prolonge sur des tas d’années.

Dedans,

Un cerveau qui boue, qui cogne, qui crache et qui rage de constater qu'à vingts

piges,

On transforme un corps en cage.

Un cerveau impuissant, qui comprend pas comment on peut en arriver là,

Comment une nuit d'été, nuit d’Juillet,

Peut t’faire galérer des tas d’années,

Et transformer une vie sereine, riche et blindées d’trucs de ouf,

en vie beaucoup

Plus lourde que la plus lourde de tes poufs.

Y’a Cassiopée qui m’interpelle: Hey Fab, t’as pas finis d’nous saoûler avec tes

états-d'âmes

Tous claqués, c’est quoi?

Tu veux nous faire chialer?

Arrête de t’appitoyer sur ton sort, et dis-toi qu’tout ce qui ne te tue pas te

rend

Plus fort.

Pendant qu'à Gasa on survit, on ne vit pas, toi tu slam pépère, dans les p’tits

bars

De ripa’s, pendant que Ruce et Shechen toute la journée s’niquent,

dans ta poche y’a

Un téléphone, avec des sonneries polyphoniques,

Pendant qu’une moitié du monde étrangle l’autre en attendant que ça éclate,

Toi tu rentres chez toi tranquillement, tu t’fais chauffer des pâtes.

Alors Fab, arrête de nous gonfler, avec tes états-d'âmes fatigués,

Et dis-toi que t’es pas encore mort, et que tout c’qui n’te tue pas,

te rend plus

Fort.

T’as assuré, Cassiopée.

J’ai bien compris l’message.

Mais t’aurais pu m’parler plus tôt, j’te dis ça au passage.

Alerté à temps, j’aurais pas perdu tous ces avantages.

Et j’aurais fais plus attention, j’aurais su rester sage.

Mais t’inquiètes pas double V, j’tai pas attendu pour m’relever.

Et depuis une nuit d'été, nuit d’Juillet,

Les galères, j’ai su les affronter.

Les p’tites misères, c’est moi qui les ai mises en difficulté.

Et aujourd’hui,

Même si j’joue moins au foot et plus au Scrabble,

Même si aujourd’hui,

J’suis un grand corps malade,

Avec mes sauces, j’suis bien armé.

Et quand la vie s’fait hardcore,

On n’oublie jamais: Tout c’qui nous tue pas, nous rend plus forts.

надворі,

Літня ніч, липнева ніч,

Де подвійний V Кассіопеї втомився від освітлення.

надворі,

люди тусуються,

Люди, які швидко люблять один одного під час свят, чекаючи повернення додому.

всередині,

Літня ніч, липнева ніч,

Там, де ночі, клабери, довічно ув'язнені ті-боі безглуздо танцюють на

останній

Суп доктора Альбана.

Для мене, мені,

Літня ніч, липнева ніч,

Складна ніч, яку я не опанував.

Складна ніч, що означає, що сьогодні я говорю тобі цей бісаний текст,

Ніч, що йде на всі боки,

Що ввело мене в транс,

І що Кассіопея тепер на мене подивилася, роздратована,

Кажучи мені, Фаб, у моєму житті ти зіпсував.

Для мене, мені,

Літня ніч, липнева ніч,

Ніч, що перетворює дитячий сміх на крики болю,

Прекрасний спокій у великих жахах,

Маленьке благополуччя у великі нещастя,

Метушливий живе в м'якому житті, і сьогодні,

Я велике хворе тіло.

Для мене, мені,

Літня ніч, липнева ніч,

Що розтягується на багато років.

всередині,

Мозок, який кипить, стукає, плює і лютує, щоб побачити це в двадцять

фрілансери,

Тіло перетворюємо в клітку.

Безпорадний мозок, який не розуміє, як може до цього дійти,

Як літня ніч, липнева ніч,

Може змусити вас боротися протягом багатьох років,

І перетворити безтурботне життя, насичене та оброблене божевільними речами,

живий багато

Важчий за найважчий з ваших пуфів.

Мене кличе Кассіопі: Гей, Фаб, ти ще не закінчив напоїти нас своїми

настрої

Все бухнуло, що таке?

Ти хочеш нас розлютити?

Припиніть жаліти себе і скажіть собі, що все, що вас не вбиває

робить

Сильніший.

Поки в Гасі ми виживаємо, ми не живемо, ти хлопай куш, у малих

бруски

Від Ріпи, поки Русе і Шечен трахаються цілий день,

у твоїй кишені є

Телефон з поліфонічними мелодіями,

Поки одна половина світу душить другу половину, чекаючи, коли вона лопне,

Ти ходиш додому тихенько, розігріваєш макарони.

Отож, Фаб, перестань надихати нас своїм втомленим настроєм,

І скажи собі, що ти ще не вмер, і що все, що тебе не вбиває,

робить тебе більше

Сильний.

У вас це все закрито, Кассіопеє.

Я зрозумів повідомлення.

Але ти міг би зі мною поговорити раніше, я тобі це, до речі, скажу.

Вчасно попереджений, я б не втратив усіх цих переваг.

І був би обережнішим, умів би залишатися мудрим.

Але не хвилюйся, подвійний V, я не дочекався, щоб встати.

І з літньої ночі, липневої ночі,

Галери, я знав, як протистояти їм.

Маленькі нещастя, це я поставив їх у труднощі.

І сьогодні,

Навіть якщо я граю менше в футбол і більше граю в Скрабл,

Хоча сьогодні

Я велике хворе тіло,

З моїми соусами я добре озброєний.

І коли життя стає жорстким,

Ми ніколи не забуваємо: все, що нас не вбиває, робить нас сильнішими.