Au théâtre - Grand Corps Malade

Acte 1, scène 1, unité de temps, unité de lieu

La pièce durera toute ta vie, l’histoire se déroule sous tes yeux

Le rideau vient de s’ouvrir, toi, tu soulèves les paupières

Tes parents gèrent la mise en scène, ta pièce démarre et ils sont fiers

Ils te souhaitent pas une tragédie, ils préfèrent que l’histoire soit drôle

C’est le théâtre de ta vie, c’est toi qui tient le premier rôle

Tu regardes autour de toi, les projecteurs, les premiers rangs

Les gens qui te donnent la réplique et puis les autres, les figurants

Tes parents ont écrit le début, mais tu vas vite réaliser

Que pour la suite, c’est entendu, tu vas devoir improviser

Et puis trouver les bons dialogues, dans ce premier acte tu es bavard

Ce ne sera pas une pièce d’auteur mais du théâtre de boulevard

Alors ton histoire défile sous la rumeur des spectateurs

Ton personnage perd l’innocence, t’essaies de rester à la hauteur

Face aux premières piques de l’intrigue, face aux premiers mauvais accords

Derrière les apparences bien lisses, tu découvres l’enfer du décor

Au théâtre on joue ta vie, j’ai vu ton nom sur l’affiche

Le scénar' est en friche, modifie-le tu t’en fiches

Pour jouer les plus belles scènes et à l’heure de saluer le public

Que tu aies le privilège d’avoir deux ou trois bonnes critiques

Au théâtre, on joue ta vie, j’ai vu ton nom sur l’affiche

L’histoire peut être riche, faut pas que tu traînes, faut pas que tu triches

Pour t’offrir de l’ivresse, du vertige, de l'émotion

Et qu'à la fin les gens se lèvent pour ta dernière ovation

Alors de Cour à Jardin, maintenant, tu fais les cent pas

Tu côtoies les bons comédiens et puis y’a ceux que tu sens pas

On flirt avec le vaudeville avec toutes ces portes qui claquent

Tu vois moins tes parents, ingratitude du deuxième acte

Tu l’as compris sur les planches, c’est la cour de création

Dans toutes les situations, tu vas faire preuve d’adaptation

Dans un monde où le prévisible perd souvent le contrôle

Le bon comédien est celui qui sait jouer tous les rôles

Et c’est là qu’intervient celle qui donne du sens à ta pièce

Sous les feux de la rampe, ta prétendante met tes attentes en liesse

Tout prend de l’importance, c’est c’que ton monologue indique

Fini l’théâtre de boulevard, tu tiens ta tragédie antique

Si tout va bien l’amour donnera de nouveaux petits acteurs

Qui à leur tour joueront leur pièce devant la foule des spectateurs

Tu mettras en scène leurs débuts, t’as compris les règles du pacte

Avant de retrouver l'énergie de t’atteler à ton troisième acte

Du public on voit tes doutes, on voit tes gouttes, on voit la sueur

Tes déboires, tes trous de mémoire, tes espoirs et tes lueurs

Les seconds rôles apprécient, c’est respectable et vibrant

Les spectateurs vibrent aussi, c’est du spectacle vivant

À quelques exceptions près, toutes les pièces se ressemblent un peu

Ça tourne autour de sentiments, tu sens, tu mens, tu vis, tu veux

Y’a que le décor et les costumes qui sont amenés à changer

Ça dépend des moyens de la prod', on n’a pas tous les mêmes budgets

Moi j’ai grandi au cœur d’un beau théâtre occidental

Loin des troupes du tiers-monde et des acteurs qui ont la dalle

Mais j’aime le théâtre de ces pays où la scène est à même le ciel

Où les intrigues se resserrent souvent autour des valeurs essentielles

À quelques exceptions près, toutes les pièces se ressemblent un peu

Y’a les grandes scènes de comédies et les bouts de drames contagieux

Et puis il y a tous ces imprévus, ces fous rires, ces dérapages

Moi je n’aime ce théâtre que quand l’intrigue sort de la page

Sois patient, reste en coulisses quand résonnent les coups de tonnerre

Et, quand la scène est compliquée, appuie-toi sur tes partenaires

Ils te seront indispensables pour atteindre tes objectifs

N’oublie jamais cet adjectif, l’théâtre est un art collectif

À toi d’observer dans l’ombre quand on t’attend dans la lumière

À toi de prendre le devant de la scène quand l’scénario te prévoit derrière

Écorche un peu ce qui est écrit, la vie aura un autre parfum

Ta pièce aura une plus belle fin, écoute une dernière fois le refrain

Акт 1, сцена 1, одиниця часу, одиниця місця

Вистава триватиме ваше життя, історія розгортається на ваших очах

Завіса щойно відкрилася, ти піднімаєш повіки

Твої батьки керують шоу, твоя гра починається, і вони пишаються

Вони не бажають вам трагедії, вони вважають за краще, щоб історія була смішною

Це театр твого життя, ти зірка

Озираєшся, прожектори, перші ряди

Люди, які дають вам репліку, а потім інші, статистки

Твої батьки написали початок, але скоро ти зрозумієш

А в іншому, звісно, ​​доведеться імпровізувати

А потім знайдіть правильні репліки, у цій першій дії ви балакучі

Це буде не авторська вистава, а бульварний театр

Тож ваша історія ходить чутками у глядачів

Ваш персонаж втрачає невинність, ви намагаєтеся не відставати

Зіткнувся з першими шипами в сюжеті, зіткнувся з першими поганими акордами

За дуже гладким зовнішнім виглядом ви відкриваєте пекло декору

У театрі ми граємо твоє життя, я побачив твоє ім'я на афіші

Сценарій невдалий, міняйте його вам байдуже

Щоб зіграти найкрасивіші сцени і коли настав час привітати публіку

Незалежно від того, чи маєте ви привілей отримати два чи три хороші відгуки

У театрі ми граємо твоє життя, я бачив твоє ім'я на афіші

Історія може бути багатою, не зависайте, не обманюйте

Щоб доставити вам пияцтво, запаморочення, емоції

І в кінці люди встають за останні овації

Тож від суда до саду ви ходите

Ви берете плечі з хорошими акторами, а є такі, яких ви не відчуваєте

Ми фліртуємо з водевілем, коли всі ці двері грюкають

Ви менше бачите своїх батьків, другий акт невдячності

Ви зрозуміли це на дошках, це суд творіння

У будь-яких ситуаціях ви будете адаптуватися

У світі, де передбачуване часто втрачає контроль

Хороший актор - це той, хто вміє грати всі ролі

І ось тут з’являється той, який надає значення вашій кімнаті

У центрі уваги ваш залицяльник виправдає ваші очікування

Усе набуває значення, про це свідчить ваш монолог

Закінчив бульварний театр, ви тримаєте свою античну трагедію

Сподіваюся, любов подарує нових маленьких акторів

Хто в свою чергу виконає свою виставу перед натовпом глядачів

Ти влаштуєш їхній дебют, ти зрозумів правила пакту

Перш ніж знайти енергію для виконання третьої дії

З боку публіки ми бачимо ваші сумніви, бачимо ваші краплі, бачимо піт

Ваші невдачі, провали в пам’яті, ваші надії та ваші проблиски

Актори другого плану це цінують, це респектабельно та яскраво

Глядачі теж вібрують, це живий виступ

За кількома винятками, всі частини виглядають трохи схожими

Це про почуття, відчуваєш, брешеш, живеш, хочеш

Змінюються лише декор та костюми

Це залежить від засобів виробництва, у нас не всі бюджети однакові

Я виріс у серці прекрасного західного театру

Далеко від військ третього світу та акторів, які мають плиту

Але мені подобається театр цих країн, де сцена на небі

Там, де сюжети часто об’єднуються навколо основних цінностей

За кількома винятками, всі частини виглядають трохи схожими

Є великі комедійні сцени та уривки заразливої ​​драми

А потім усе несподіване, хихикання, промахи

Мені подобається цей театр лише тоді, коли сюжет сходить зі сторінки

Будьте терплячі, залишайтеся позаду, коли грімає грім

А коли сцена складна, покладайтеся на своїх партнерів

Вони знадобляться вам для досягнення ваших цілей

Ніколи не забувайте цей прикметник, театр – мистецтво колективне

Ваш дивитися в тіні, коли ми чекаємо на вас у світлі

Ви маєте займати центральне місце, коли сценарій стоїть за вами

Подряпи трошки написане, життя матиме інший присмак

Ваша п’єса матиме кращу кінцівку, послухайте приспів востаннє