Je Ne Fais Que Passer - Gilbert Bécaud

Je ne connais des capitales

Que les chambres d’hôtel

Ce monde universel

Des coulisses et des salles

Où j’ai choisi de vivre

Je ne connais des gens

Qui sont assis dans ces fauteuils

Que leur sourire clair

Rien de plus rien de moins

Demain je serai très loin

Je ne connais des grandes villes

Que le souvenir que j’en ai

Ce soir-là il neigeait à Lille

À Moscou Nathalie m’aimait

Où j’ai choisi de vivre

De temps en temps une folie

Il m’arrive un nouvel amour

Mais rien ne peut durer toujours

Rosy and John me l’avaient dit

Où j’ai choisi de vivre

Je ne fais que passer

Peu importe les noms

Les lieux et les couleurs

Je ne fais que passer

Je ne suis qu’un ami de passage

Prisonnier de mes habitudes

Les théâtres du monde entier

Font partie de ma solitude

Quand le concert va commencer

Où j’ai choisi de vivre

Voici les projecteurs

De Tokyo, d’Istanbul

Un grand coup au cÅâ ur

Du remous de ces foules

Toujours recommencées

Voilà où j’ai osé de vivre

Debout sur un fil permanent

La peur au sang et le corps libre

Ma rose à moi c’est l’important

Où j’ai choisi de vivre

Lorsque je suis à bout de nerfs

De sommeil et d'épuisement

J'écoute rire des enfants

Dans une ferme

Où j’ai choisi de vivre

Я не знаю столиць

ніж готельні номери

Цей універсальний світ

За кулісами та кімнатами

Де я вибрав жити

Я не знаю людей

Хто сидить у цих кріслах

Чим їхня яскрава посмішка

Ні більше, ні менше

Завтра я буду далеко

Я не знаю великих міст

Це пам'ять, яка в мене є

Того вечора в Ліллі йшов сніг

У Москві мене любила Наталі

Де я вибрав жити

Час від часу божевілля

До мене приходить нове кохання

Але ніщо не може тривати вічно

Розі та Джон сказали мені

Де я вибрав жити

Я просто проходжу повз

Незалежно від імен

Місця та кольори

Я просто проходжу повз

Я просто мимохідний друг

В'язень моїх шляхів

Театри по всьому світу

Є частиною моєї самотності

Коли розпочнеться концерт

Де я вибрав жити

Ось прожектори

З Токіо, зі Стамбула

Великий удар у серце

Від виру цих натовпів

Завжди перезавантажувався

Тут я наважився жити

Стоячи на постійному дроті

Страх крові і вільного тіла

Моя власна троянда – це головне

Де я вибрав жити

Коли я на кінець розуму

Від сну і виснаження

Я слухаю, як сміються діти

На фермі

Де я вибрав жити