Dimanche À Orly - Gilbert Bécaud

A l’escalier 6, bloc 21,

J’habite un très chouette appartement

Que mon père, si tout marche bien,

Aura payé en moins de vingt ans.

On a le confort au maximum,

Un ascenseur et un' sall' de bain.

On a la télé, le téléphone

Et la vue sur Paris, au lointain.

Le dimanche, ma mère fait du rangement

Pendant que mon père, à la télé,

Regarde les sports religieusement

Et moi j’en profit' pour m’en aller.

Je m’en vais l' dimanche à Orly.

Sur l’aéroport, on voit s’envoler

Des avions pour tous les pays.

Pour l’après-midi… J’ai de quoi rêver.

Je me sens des fourmis dans les idées

Quand je rentre chez moi la nuit tombée.

A sept heures vingt-cinq, tous les matins,

Nicole et moi, on prend le métro.

Comme on dort encore, on n’se dit rien

Et chacun s’en va vers ses travaux.

Quand le soir je retrouve mon lit,

J’entends les Bœings chanter là-haut.

Je les aime, mes oiseaux de nuit,

Et j’irai les retrouver bientôt.

Oui j’irai dimanche à Orly.

Sur l’aéroport, on voit s’envoler

Des avions pour tous les pays.

Pour toute une vie… Y a de quoi rêver.

Un jour, de là-haut, le bloc vingt et un Ne sera qu’un tout petit point.

На сходах 6, блок 21,

Я живу в дуже гарній квартирі

Що мій батько, якщо все буде добре,

Окупиться менше ніж за двадцять років.

У нас максимальний комфорт,

Ліфт і санвузол.

У нас є телевізор, телефон

І вид на Париж вдалині.

По неділях мама наводить порядок

Поки мій батько по телевізору,

Слідкуйте за спортом релігійно

І я користуюся цим, щоб піти.

Я їду в Орлі в неділю.

В аеропорту ми бачимо відлітають

Літаки для всіх країн.

На південь... Мені є про що мріяти.

Я відчуваю мурашок у думках

Коли приходжу додому після настання темряви.

Щоранку о двадцять п'ятій,

Ми з Ніколь їдемо на метро.

Оскільки ми ще спимо, ми нічого не говоримо один одному

І кожен йде на свою роботу.

Коли ввечері я знайду своє ліжко,

Я чую, як там співають Боїнги.

Я люблю їх, мої сови,

І я їх скоро знайду.

Так, я поїду в Орлі в неділю.

В аеропорту ми бачимо відлітають

Літаки для всіх країн.

На все життя... Є про що мріяти.

Одного дня, звідти, блок двадцять перший стане лише крихітною цяточкою.