Романсы и песни: № 39 Ночной смотр - Фёдор Иванович Шаляпин, Студийный оркестр, Эжен Гооссенс

В двенадцать часов по ночам

Из гроба встает барабанщик;

И ходит он взад и вперед,

И бьет он проворно тревогу.

И в темных гробах барабан

Могучую будит пехоту;

Встают молодцы егеря,

Встают старики гренадеры,

Встают из-под русских снегов,

С роскошных полей италийских,

Встают с африканских степей,

С горючих песков Палестины.

В двенадцать часов по ночам

Выходит трубач из могилы;

И скачет он взад и вперед,

И громко трубит он тревогу.

И в темных могилах труба

Могучую конницу будит:

Седые гусары встают,

Встают усачи кирасиры;

И с севера, с юга летят,

С востока и с запада мчатся

На легких воздушных конях

Одни за другим эскадроны.

В двенадцать часов по ночам

Из гроба встает полководец;

На нем сверх мундира сюртук;

Он с маленькой шляпой и шпагой;

На старом коне боевом

Он медленно едет по фрунту;

И маршалы едут за ним,

И едут за ним адъютанты;

И армия честь отдает.

Становится он перед нею;

И с музыкой мимо его

Проходят полки за полками.

И всех генералов своих

Потом он в кружок собирает,

И ближнему на ухо сам

Он шепчет пароль свой и лозунг;

И армии всей отдают

Они тот пароль и тот лозунг:

И Франция — тот их пароль,

Тот лозунг -Святая Елена.

В двенадцать часов по ночам

На смотр генеральный из гроба

Так к старым солдатам своим

Является кесарь усопший.

О дванадцятій годині по ночах

З труни встає барабанщик;

І ходить він назад і вперед,

І б'є він швидко тривогу.

І в темних трунах барабан

Могутню будить піхоту;

Встають молодці єгеря,

Встають старі гренадери,

Встають з-під російських снігів,

З розкішних полів італійських,

Встають з африканських степів,

З горючих пісків Палестини.

О дванадцятій годині по ночах

Виходить трубач із могили;

І скаче він назад і вперед,

І голосно трубить він тривогу.

І в темних могилах труба

Могутню кінноту будить:

Сиві гусари встають,

Встають вусані кірасири;

І з півночі, з півдня летять,

З сходу і з заходу мчать

На легких повітряних конях

Одні за іншим ескадрони.

О дванадцятій годині по ночах

З гробу встає полководець;

На ньому понад мундир сюртук;

Він з маленьким капелюхом і шпагою;

На старому коні бойовому

Він повільно їде по грунту;

І маршали їдуть за ним,

І їдуть за ним ад'ютанти;

І армія честь віддає.

Стає він перед нею;

І з музикою повз нього

Проходять полиці за полками.

І всіх генералів своїх

Потім він в кружок збирає,

І ближньому на вухо сам

Він шепоче пароль свій і гасло;

І армії всієї віддають

Вони той пароль і то гасло:

І Франція — той їхній пароль,

Те гасло - Свята Олена.

О дванадцятій годині по ночах

На огляд генеральний з труни

Так до старих солдатів своїх

Є кесар покійний.