Из-за острова на стрежень - Фёдор Иванович Шаляпин

Из-за острова на стрежень,

На простор речной волны

Выплывают расписные

Острогрудые челны.

На переднем Стенька Разин,

Обнявшись, сидит с княжной,

Свадьбу новую справляет

Он, веселый и хмельной.

Позади их слышен ропот:

Нас на бабу променял,

Только ночь с ней провозжался,

Сам наутро бабой стал.

Этот ропот и насмешки

Слышит грозный атаман,

И он мощную рукою

Обнял персиянки стан.

"Все отдам,

не пожалею,

Буйну голову отдам!" -

Раздается голос властный

По окрестным берегам.

А она, потупив очи,

Ни жива и ни мертва,

Молча слушает хмельные

Атамановы слова

Волга, Волга, мать родная,

Волга – русская река,

Не видала ты подарка

От донского казака!

Мощным взмахом поднимает

Он красавицу княжну

И за борт её бросает

В набежавшую волну.

Из-за острова на стрежень,

На простор речной волны

Выплывают расписные

Сеньки Разина челны.

З-за острова на стрижень,

На простір річкової хвилі

Випливають розписні

Острогруді човни.

На передньому Стінька Разін,

Обійнявшись, сидить із княжною,

Весілля нове справляє

Він, веселий та хмільний.

Позаду їх чути ремствування:

Нас на бабу проміняв,

Тільки ніч з нею провозжався,

Сам ранком бабою став.

Цей ремствування і глузування

Чує грізний отаман,

І він потужною рукою

Обійняв персіянки табір.

"Все віддам,

не пошкодую,

Буйну голову віддам!

Лунає голос владний

По навколишніх берегах.

А вона, опустивши очі,

Ні жива і ні мертва,

Мовчки слухає хмільні

Отаманові слова

Волга, Волга, рідна мати,

Волга - російська річка,

Не бачила ти подарунка

Від донського козака!

Потужним помахом піднімає

Він красуню княжну

І за борт її кидає

У хвилю, що набігла.

З-за острова на стрижень,

На простір річкової хвилі

Випливають розписні

Сеньки Разіна човни.