Marginaux - Eska, Yves Jamait

J’ai tâché des cahiers

J’ai écrit dans la marge

J’y ai même dessiné

En rouge, le vent du large

J’passe pas entre les doutes

J’accepte les averses

Et plutôt que les routes

Les chemins de traverse les chemins de traverse

Je ne savais même pas

Qu’il y avait un sens

Et que des postulats

Guidaient nos existences guidaient nos existences

J’ai imaginé ces traits que j’aurais sans cet engagement

Perdu cet attrait pour ce qui me rapproche de leur rivage

J’entends que seule une vie sans âme ne peut rencontrer de tourment

Que le temps guéri les hommes, mais rarement le mal de l'âge

Pour nous briser ce monde, ou bien resterons-nous sur place

Mais sachez que plus nous serons, et moins nous serons dans cette petite marge

Alors bienvenue à vous, et si votre cœur vous en dit

Entrez dans la matrice des artistes peu compris

Bienvenue à vous

Si je remplis toujours la marge une fois le texte fini

C’est pour y poser quelques mots-clés quand le reste de la page n’est plus

guère lisible

Pour ne jamais laisser d’espace à ces grossiers escrocs qui prétendraient

devoir me coter

Me rappeler qu’on est libre même en champ restreint

Que par essence, un esprit digne demeure clandestin

Parce que les chemins les plus empruntés ne sont pas forcément ceux qu’il faut

prendre

Et qu’ils veulent nous faire croire qu’il n’en reste qu’un

Être en marge n’est pas un plaisir, ni une fin en soi

Je la sens comme se rétrécir à mesure que j’avance

Mais où vais-je écrire si je n’ai plus le moindre endroit?

Je devrai quitter la feuille et rimer dans un autre espace-temps

Que serait ce livre sans nom, sans héros, sans début ni fin

Que seul peut réciter un chanteur muet

Le silence comme unique musicien

Qui jouera comme on peut désirer la splendeur suprême?

Pas de chemins tracés

Je vais où ça me chante

Chercher ma vérité

Dans la tourmente

Bienvenue à vous

Bienvenue à vous là où la rue s’aguiche

Où l’ouvrier se targue d’avoir une vie d’artiste sans artifice

Certifie que le monde se part de tellement de fautes au départ qu’on y retrouve

que peu d’instruits

Au-delà de l'âge, je suis traumatisé

Oubliez des autres je reste assis sur mes souvenirs

Perdu dans les limbes de leur psychanalyse

Entrez donc si vous ne savez que faire de vos désirs

Mais sachez que je vous déteste vous qui vous dites honnêtes

Mais qui de vous peut prétendre être en paix dans son mal-être?

Trop d’allégeance donc, à l'écart, je reste

Je pesterai en silence si le peuple me le permet

Alors à suivre les regards, on se demande qui nous enterre et qui l’on perd nous

En ces temps de merde on devient ce qu’on devrait être

J'écris à l'écart des lignes, prie que l’on en soit digne

Vise au-delà des rimes, ils rient que nos rues dépriment

Peu importe la force du torrent

Je pagaie toujours à contre-courant

Bienvenue à vous dans nos vies de marginaux

Jamait, Scylla, Eska, bienvenue à vous

Я заплямував блокноти

Я написав на полях

Я навіть намалював

Червоним кольором — морський вітер

Я не проходжу між сумнівами

Приймаю душ

І скоріше, ніж дороги

Діагонові алеї Діагональні алеї

Я навіть не знав

Щоб був сенс

І які постулати

Керував нашим існуванням керував нашим існуванням

Я уявляв ці функції, які б я мав без цього зобов’язання

Втратила той потяг до того, що наближає мене до їхнього берега

Я чую, що тільки бездушне життя може зустріти муки

Цей час лікує людей, але рідко зло віку

Щоб зламати нам цей світ, або ми залишимося на місці

Але знайте, що чим більше нас буде, тим менше нас буде в цьому невеликому відриві

Тож ласкаво просимо до вас, і якщо серце вам підкаже

Увійдіть до матриці маленьких зрозумілих художників

ласкаво просимо до вас

Якщо я все ще заповню поле після завершення тексту

Це для того, щоб додати деякі ключові слова, коли решту сторінки немає

ледве розбірлива

Щоб ніколи не залишати місця для тих грубих шахраїв, які претендують

треба оцінити мене

Нагадайте мені, що ми вільні навіть у обмеженому полі

Що, по суті, гідний дух залишається під землею

Тому що найбільш пройдені шляхи не обов’язково є правильними

брати

І вони хочуть, щоб ми вірили, що залишився лише один

Перебувати на межі не є задоволенням і не самоціллю

Я відчуваю, як воно зменшується, коли я йду

Але куди я буду писати, якщо у мене не залишилося місця?

Я повинен залишити аркуш і римувати в іншому просторі-часі

Якою була б ця книга без імені, без героя, без початку чи кінця

Що тільки німий співак може декламувати

Тиша як єдиний музикант

Хто буде грати так, як хочеться найвищого блиску?

Немає промальованих шляхів

Я йду туди, куди мені заманеться

Шукай мою правду

У турнірі

ласкаво просимо до вас

Ласкаво просимо до вас, де дражнить вулиця

Де робітник пишається тим, що має життя художника без хитрощів

Підтвердьте, що світ починається з великої кількості недоліків, які ми в ньому знаходимо

мало освічених

За віком я травмований

Забудь інших Я сиджу на своїх спогадах

Загублені в підвішенні свого психоаналізу

Тож заходьте, якщо не знаєте, що робити зі своїми бажаннями

Але знайте, що я ненавиджу вас, хто називає себе чесним

Але хто з вас може стверджувати, що мирний у своєму недугу?

Занадто багато вірності, тому я залишаюся окремо

Я буду докучати мовчки, якщо люди дозволять

Тому, щоб стежити за зовнішнім виглядом, ми думаємо, хто нас ховає, а кого ми втрачаємо

У ці жахливі часи ми стаємо такими, якими маємо бути

Я пишу подалі від рядків, моліться, ми гідні

Ціліться за межі рим, вони сміються, що наші вулиці пригнічують

Яким би сильним не був торрент

Я завжди веслую проти течії

Ласкаво просимо в наше маргіналізоване життя

Джамайт, Сцилла, Еска, ласкаво просимо до вас