Посторонний - Эрнесто Заткнитесь

Я просто малый, чей полон череп-короб.

Я что-то, где-то, там-то… Я что-то, там, чего-то…

Я просто посторонний — вот, ощущений сумма.

Поди пофолловь, кого поприкольней —

У меня в покрове капюшона сумрак.

Высоколобая бессоница презентовала сольный стафф.

Пфф!

Надо затариться — от неё не затыриться.

Я перевариваю конницу своего лилипутомыслия.

Погоди-ка, а где чернильница?

Вот-вот

Перейду из твёрдого в состояние выстрела.

Из мира рэперочков милы мне одиночки.

А сам себе — не очень.

Да, я сам себе — не очень.

Говорят, свиду я надменнен!

Да?

То, то, то, то иллюзия.

Ведь, де факто мне не по душе

Нередко мой нрав, стиль и музыка…

Мне всё кажется излишне

Безобидным будней вольтаж…

Клён мой, что ж ты, сука,

Опять, блять, опавш?

Съехал с района Полюстрово —

И нынче, в Купчино обосновался.

Теперь, его южную кожу накроет

Моя летописная вакса.

Припев:

На под репита эпителий моих тем подкожный овод.

И ща, я чаще сыт, но мне нравится мой голод.

И флоу опять воспринят и текст опять не понят.

И ща, я чаще сыт, но мне нравится мой голод.

Ну, как там поживает-то ебучая контора?

Всё так же в трубки хором «Собачка"$, как доллар»?

Посторонний… Скинул ярма, ибо лапы гепарда

Квест дороги до сих не пройден, хотя бы разгадан.

Видал подруг пары коллег по цеху,

Не моё дело, но кроме еб*и с ними делать нех*й.

Я сторонюсь тёлок тех, кто

Безлики тет-а-тет, как бочка в техно.

Право слово, не прими за сноба,

Но с рэперками часто говорить и не о чем.

При наведеньи резкости

Каждый второй оказывается дремучим неучем.

Потому я нередко к тому, что

Вокруг ощущаю себя просто посторонним…

Я — незнакомое слово,

И в тексте вокруг себя не нахожу синоним.

Хожу вокруг да около прекрасного, высокого.

Горчит гроза, как руккола, и воздух гулче пулково.

Всё относительно — я с близкими безжалостен иль искренен?

Блант закручен как усы кавалерийские.

Отъеб*сь,

Пойду репостну что-нибудь поэкстремистскее…

Припев:

На под репита эпителий моих тем подкожный овод.

И ща, я чаще сыт, но мне нравится мой голод.

И флоу опять воспринят и текст опять не понят.

И ща, я чаще сыт, но мне нравится мой голод.

Я просто малий, чий повний череп-короб.

Я щось, десь, там… Я щось, там, чогось…

Я просто сторонній — ось, відчутна сума.

Іди пофоллів, кого поприкольніше —

У мене в покриві капюшона сутінки.

Високолоба безсоння презентувала сольний стафф.

Пфф!

Треба затаритися — від неї не затиратися.

Я переварюю кінноту свого ліліпутомислия.

Стривай, а де чорнильниця?

Ось ось

Перейду з твердого в стан пострілу.

Зі світу реперочків милі мені одинаки.

А сам собі — не дуже.

Так, я сам собі — не дуже.

Кажуть, звиду я надмірно!

Так?

То, те, те, то ілюзія.

Адже де-факто мені не по душі

Нерідко моя вдача, стиль і музика…

Мені все здається зайвим

Невинним буднів вольтаж…

Клен мій, що ж ти, сука,

Знову, блять, опавши?

З'їхав із району Полюстрово—

І нині, в Купчино влаштувався.

Тепер його південну шкіру накриє

Моя літописна вакса.

Приспів:

На під репіта епітелій моїх тем підшкірний овід.

І ща, я частіше ситий, але мені подобається мій голод.

І флоу знову сприйнятий і текст знову не зрозумілий.

І ща, я частіше ситий, але мені подобається мій голод.

Ну, як там поживає ебуча контора?

Все так же в трубки хором «Собачка», як долар»?

Сторонній... Скинув ярма, бо лапи гепарду

Квест дороги досі не пройдений, хоча би розгадано.

Бачив подруг пари колег по цеху,

Не моя справа, але крім еб*і з ними робити нех*й.

Я бічуся телиць тих, хто

Безликі тет-а-тет, як бочка в техно.

Право слово, не прийми за сноба,

Але з реперками часто говорити і не про що.

При наведенні різкості

Кожен другий виявляється дрімучим невчемом.

Тому я нерідко до того, що

Навколо відчуваю себе просто стороннім.

Я—незнайоме слово,

І в тексті навколо себе не знаходжу синонім.

Ходжу навколо і біля прекрасного, високого.

Гірчить гроза, як рукола, і повітря гулче пулково.

Все щодо — я з близькими безжалісний чи щирий?

Блант закручений як кавалерійські вуса.

Від'їб*сь,

Піду ріпостну щось поекстремістське…

Приспів:

На під репіта епітелій моїх тем підшкірний овід.

І ща, я частіше ситий, але мені подобається мій голод.

І флоу знову сприйнятий і текст знову не зрозумілий.

І ща, я частіше ситий, але мені подобається мій голод.