Шинель - Эрнесто Заткнитесь

К сожаленью, я люблю тебя сильней.

Но в твоих глазах не числится восторга.

Ты привыкла к электричеству речей:

В проводах не слышно вдохновенья тока.

И с меня любовь снимают, как шинель

Руки дач твоих, работ, командировок.

Тишина онлайн даётся всё трудней.

И вживую я не менее неловок.

Люди ходят на работу не туда.

Но стремятся вглубь рождественских комедий.

Вдохновение пакуют в провода

И стараются не говорить о смерти.

Каждым окнам снится только иней дней,

Разговоров рой в натопленной гостиной.

А с меня любовь снимают, как шинель

С переписчика снимали ночью длинной.

Не поняв, как мне она в плечах/мечтах,

За шинель эту хватаюсь впопыхах.

И рукав к асфальту льдистому всё ближе...

Люди в хмурых худи разовых интрижек

Ухмыляются - и мимо.

Я недвижен -

Всё закончилось: квадрат площади наг.

Будто не было шинели той, а так -

Водевиль теней или ветров вертиго.

Напридумывать любовь любой - мастак,

Но шинели впору быть необходимо.

А любовь твоя мала мне, оттого.

В ней замёрз бы понапрасну наизнанку.

И в октябрь этот крупнолистовой

Я надену одиночестводолазку.

На жаль, я люблю тебе сильніше.

Але в твоїх очах не рахується захоплення.

Ти звикла до електрики промов:

У дротах не чути натхнення струму.

І з мене кохання знімають, як шинель

Руки дач твоїх, робіт, відряджень.

Тиша онлайн дається все складніше.

І наживо я не менш незручний.

Люди ходять на роботу не туди.

Але прагнуть углиб різдвяних комедій.

Натхнення пакують у дроти

І намагаються не казати про смерть.

Кожним вікнам сниться тільки іній днів,

Розмов рій у натопленій вітальні.

А з мене кохання знімають, як шинель

З переписувача знімали вночі довгою.

Не зрозумівши, як мені вона в плечах/мріях,

За шинель цю хапаюся похапцем.

І рукав до льодового асфальту все ближче...

Люди в похмурих худих разових інтрижок

Посміхаються - і повз.

Я нерухомий -

Усе закінчилося: квадрат майдану наг.

Ніби не було шинелі тієї, а так -

Водевіль тіней чи вітрів вертиго.

Придумувати кохання будь-який - художник,

Але шинелі можна бути необхідно.

А кохання твоє мало мені, тому.

У ній замерз би даремно навиворіт.

І в жовтень цей крупнолистовий

Я одягну самотність долазку.