Сервизы / Слякоть - Эрнесто Заткнитесь

Как правильно летать, увы, не сказано нигде.

Бесфундаментнаялимита на безымянной высоте.

Что мне остается?

Припев:

Я должен сочинять поверх этого,

Писать стихи поверх этого.

Я должен рэповать поверх этого,

Должен батлить поверх этого.

Научусь загодя на каждой из выверенных троп,

Ожидать передряг, понимать, что дни всегда серпантин,

По которому крадется твоих ожиданий отряд.

И чтоб обрести стоицизм,

Держи выстрелы мисс,

Вмиг могут обрушить верениц

Лучших боевых единиц.

Чтоб как-то, чуть-чуть отвлечься,

Год за годом поедаю пуд соли,

Моряк без шхуны или яхты,

Вот пара траекторий моих love story.

Девушки к которым я относился

Наиболее по-хамски,

С отчаянной прытью зверья

В любви мне клялись других громогласней!

Те же, кому я дарил оригами свиданий,

Не скупился на трафик метафор —

Выбирали тафгаев, безвкусных, как тофу,

Меня отправляя в нокауты травли.

Подосенних небес воспаленной кувалдой.

Я наблюдаю Петербуржский районный испуганный пруд.

Утки гладь его крыльями пристально бьют.

Будто где-то вдали стрельба автоматов.

И что я должен?

Я должен сочинять поверх этого,

Поверх этого, поверх этого!

Припев:

Я должен сочинять поверх этого,

Писать стихи поверх этого.

Я должен рэповать поверх этого,

Должен батлить поверх этого.

Небо закатами исшито, под ней — вереница,

Тоска, как репетитор, но я не сдам позиций.

Роняют сервизы мысли в людскую слякоть,

Роналдо в 2005, забить, заплакать.

Никто не озабочен, как детализирован иний,

Твоих стихов и текстов,

Им нужен просто образ интеллигентного повеса!

И голос, че ты над каждым прилагательным, э-э.

Как пишется суббота затемно,

Пусть чернила чилят, куда глаза глядят,

Будь чуток попроще, пора зарабатывать.

Не, мир слишком прекрасен,

Чтоб его конспектировать наспех.

Черный человек, ну-ка съ*бался!

Прилетай ко мне добрый Каспер.

И ты пытаешься на двух стульях усидеть,

Годы лучшие транжиря, как Ройс с Боруссией,

Тебя не принимают ни в поэтических,

Ни в хип-хоп кругах и не *изди сейчас.

Мне тесновато в кругах, я мечу наносферу,

Мой стайл сталь, нервы ферм.

Не творю на языке баклажанно-головых,

Лишь бы тех, кто слог изящный уважал про враловы.

Здесь нет, чтобы шел за мною, как галл,

Ибо избранным нуарно, ибо избранным нуар.

Если мир в разгар курса Модано,

Я студент первокурсник матфака,

Я не в роли ботана.

Will Hunting прогульщик маверфака.

Припев:

Я должен сочинять поверх этого,

Писать стихи поверх этого.

Я должен рэповать поверх этого,

Должен батлить поверх этого.

Я должен сочинять поверх этого,

Писать стихи поверх этого,

Рэповать поверх этого,

Но как правильно летать, увы, не сказано нигде,

Бесфундаментная лимита на безымянной высоте.

Як правильно літати, на жаль, не сказано ніде.

Безфундаментна ліміту на безіменній висоті.

Що мені лишається?

Приспів:

Я повинен складати поверх цього,

Писати вірші поверх цього.

Я повинен репувати поверх цього,

Повинен батлити поверх цього.

Навчуся заздалегідь на кожній із вивірених стежок,

Чекати колотнечу, розуміти, що дні завжди серпантин,

За яким крадеться твоїх очікувань загін.

І щоб знайти стоїцизм,

Тримай постріли міс,

Вмить можуть обрушити низку

Найкращі бойові одиниці.

Щоб якось, трохи відволіктися,

Рік за роком поїдаю пуд солі,

Моряк без шхуни чи яхти,

Ось пара траєкторій моїх love story.

Дівчата до яких я ставився

Найбільш по-хамськи,

З відчайдушною спритністю звіра

В любові мені клялися інших громоголосніше!

Ті, кому я дарував орігамі побачень,

Не скупився на трафік метафор

Вибирали тафгаїв, несмачних, як тофу,

Мене відправляючи в нокаути цькування.

Подосенних небес запаленою кувалдою.

Я спостерігаю Петербурзький районний зляканий ставок.

Качки гладь його крилами уважно б'ють.

Наче десь вдалині стрілянина автоматів.

І що я повинен?

Я повинен складати поверх цього,

Поверх цього, поверх цього!

Приспів:

Я повинен складати поверх цього,

Писати вірші поверх цього.

Я повинен репувати поверх цього,

Повинен батлити поверх цього.

Небо заходом сонця вишито, під нею — низка,

Туга, як репетитор, але не здам позицій.

Роняють сервізи думки в людську сльоту,

Роналдо в 2005, забити, заплакати.

Ніхто не стурбований, як деталізований іній,

Твоїх віршів і текстів,

Їм потрібен просто образ інтелігентного гульвіси!

І голос, че ти над кожним прикметником, е-е.

Як пишеться субота затемно,

Нехай чорнило чилять, куди очі дивляться,

Будь трохи простіше, настав час заробляти.

Ні, світ дуже гарний,

Щоб його конспектувати поспіхом.

Чорна людина, ну-бо з'ївся!

Прилітай до мене добрий Каспер.

І ти намагаєшся на двох стільцях всидіти,

Роки кращі марнотратства, як Ройс з Борусією,

Тебе не приймають ні в поетичних,

Ні в хіп-хоп колах і не *види зараз.

Мені тісно в колах, я мечу наносферу,

Мій стайл сталь, нерви ферм.

Не творю мовою баклажанно-голових,

Лише би тих, хто склад витончений поважав про вралови.

Тут немає, щоб йшов за мною, як гал,

Бо вибраним нуарно, бо вибраним нуар.

Якщо світ у розпал курсу Модано,

Я студент першокурсник матфаку,

Я не в ролі ботана.

Will Hunting прогульник маверфаку.

Приспів:

Я повинен складати поверх цього,

Писати вірші поверх цього.

Я повинен репувати поверх цього,

Повинен батлити поверх цього.

Я повинен складати поверх цього,

Писати вірші поверх цього,

Репувати поверх цього,

Але як правильно літати, на жаль, не сказано ніде,

Безфундаментна ліміту на безіменній висоті.