Придумай Светлый Мир - Эпидемия

Гилтиас:

Отвори эту дверь, ведь за ней пустота -

Ты об этом мечтал.

Ты себя поместил в нарисованный мир,

Но художник устал...

Нариэль:

Когда последний луч

Растает над землей -

Глаза свои открой.

Придумай светлый мир -

В нем кто-то улыбается тебе,

За собою маня.

Огонь в душе уйми,

Иди навстречу ветреной судьбе,

Никого не виня.

Гилтиас:

Тени прошлых веков в пыльном зеркале лик -

Твой заклятый двойник.

Ледяною стрелой твое сердце пронзил -

Он тебя не простил.

Нариэль:

Когда последний луч

Растает над землей -

Глаза свои открой.

Гилтиас и Нариэль:

Придумай светлый мир -

В нем кто-то улыбается тебе,

За собою маня.

Огонь в душе уйми,

Иди навстречу ветреной судьбе,

Никого не виня.

Гилтиас:

Придумай светлый мир -

В нем кто-то улыбается тебе,

За собою маня.

Нариэль:

Огонь в душе уйми,

Иди навстречу ветреной судьбе,

Никого не виня.

Гілтіас:

Відчини ці двері, адже за нею порожнеча -

Ти про це мріяв.

Ти помістив себе в намальований світ,

Але митець втомився...

Наріель:

Коли останній промінь

Розтане над землею -

Очі свої відкрий.

Придумай світлий світ

У ньому хтось усміхається тобі,

За собою маня.

Вогонь у душі вгамуй,

Іди назустріч вітряній долі,

Нікого не звинувачує.

Гілтіас:

Тіні минулих століть у запорошеному дзеркалі лик -

Твій заклятий двійник.

Ледяною стрілою твоє серце пронизав

Він тебе не пробачив.

Наріель:

Коли останній промінь

Розтане над землею -

Очі свої відкрий.

Гілтіас та Наріель:

Придумай світлий світ

У ньому хтось усміхається тобі,

За собою маня.

Вогонь у душі вгамуй,

Іди назустріч вітряній долі,

Нікого не звинувачує.

Гілтіас:

Придумай світлий світ

У ньому хтось усміхається тобі,

За собою маня.

Наріель:

Вогонь у душі вгамуй,

Іди назустріч вітряній долі,

Нікого не звинувачує.