Солнечный зайчик - Ефрем Амирамов

Солнечный зайчик

решил надо мной посмеяться,

Рассказать, как повсюду

забыли меня и не ждут.

Только я так давно

разучился всему удивляться,

Ты забыл, что забитого насмерть

уже не убьют.

Если ты хочешь хоть чем-то

мне снова напомнить,

Боже ж мой, как повсюду

поля и леса хороши,

Всё равно невозможно

надеждой о прошлом наполнить

Уголок, где остались

лохмотья от бывшей души.

Вновь я в догадках,

как в жизни своей потерялся,

Уходи, не мешай раствориться мне

в горе моём.

Ты пойми, что уже я давно

с миром всем попрощался,

Горько мне в одиночестве

вдруг вспомнить о нём.

Только свобода разбилась

о прутья решётки,

Что же ты так замёрз

и дрожишь на холодной стене?

Зайчик солнечный, рыжий,

безумный, свободный и кроткий,

Как попал в эту камеру

ты на свиданье ко мне?

Зайчик солнечный, рыжий,

безумный, свободный и кроткий,

Как попал в эту камеру

ты на свиданье ко мне?

сонячний зайчик

вирішив з мене посміятися,

Розповісти, як усюди

забули мене і не чекають.

Тільки я так давно

розучився всьому дивуватися,

Ти забув, що забитого на смерть

вже не вб'ють.

Якщо ти хочеш хоч чимось

мені знову нагадати,

Боже мій, як всюди

поля та ліси гарні,

Все одно неможливо

надією про минуле наповнити

Куточок, де залишилися

лахміття від колишньої душі.

Знову я в здогадках,

як у житті своєму загубився,

Іди, не заважай розчинитися мені

у горі моєму.

Ти зрозумій, що вже я давно

зі світом усім попрощався,

Гірко мені в самотності

раптом згадати про нього.

Лише свобода розбилася

про прути ґрат,

Що ж ти так замерз

і тремтиш на холодній стіні?

Зайчик сонячний, рудий,

божевільний, вільний і лагідний,

Як потрапив у цю камеру

ти на побачення до мені?

Зайчик сонячний, рудий,

божевільний, вільний і лагідний,

Як потрапив у цю камеру

ти на побачення до мені?