Юрмала - Эдуард Хиль

Убегу от зноя южного

Пыльного и злого дня.

Здравствуйте, товарищ Юрмала,

Как Вы жили без меня?

Нацепив из пены бантики,

На берег плеснёт волна.

Пусть не хмурит брови Балтика,

Балтика, Балтика, —

Знаю, как добра она.

Я завидую художникам —

Встану рано поутру,

Нарисую тучу с дождиком,

А потом её сотру.

Будет ветер плыть над дюнами,

Светом солнечным пронзён,

И пойду я к морю, думая,

Думая, думая

Ни о чём и обо всём.

Станет жизнь моя высокою,

К тёплым дюнам припаду,

С тихими крутыми соснами

Разговоры заведу.

Захмелев от ветра юного,

Смелая горит заря.

Подари на память, Юрмала,

Юрмала, Юрмала,

Мне кусочек янтаря!

Втечу від спеки південного

Пильного та злого дня.

Здрастуйте, товаришу Юрмала,

Як Ви жили без мене?

Начепивши з піни бантики,

На берег хлюпне хвиля.

Нехай не хмурить брови Балтика,

Балтика, Балтика, —

Знаю, як добра вона.

Я заздрю ​​художникам—

Встану рано вранці,

Намалюю хмару з дощем,

А потім її сотру.

Вітер пливтиме над дюнами,

Світлом сонячним пронизано,

І піду я до моря, думаючи,

Думаючи, думаючи

Ні про що і про все.

Стане життя моє високим,

До теплих дюн припаду,

З тихими крутими соснами

Розмови заведу.

Захмелів від вітру юного,

Смілива горить зоря.

Подаруй на пам'ять, Юрмало,

Юрмала, Юрмала,

Мені шматочок бурштину!