Я шагаю по Москве - Эдуард Хиль

Бывает все на свете хорошо,-

В чем дело, сразу не поймёшь,-

А просто летний дождь прошёл,

Нормальный летний дождь.

Мелькнет в толпе знакомое лицо,

Веселые глаза,

А в них бежит Садовое кольцо,

А в них блестит Садовое кольцо,

И летняя гроза.

А я иду, шагаю по Москве,

И я пройти ещё смогу

Солёный Тихий океан,

И тундру, и тайгу.

Над лодкой белый парус распущу,

Пока не знаю, где,

Но если я по дому загрущу,

Под снегом я фиалку отыщу

И вспомню о Москве.

Буває все на світі добре.

У чому справа, відразу не зрозумієш,

А просто літній дощ пройшов,

Нормальний літній дощ.

Майне в натовпі знайоме обличчя,

Веселі очі,

А в них біжить Садове кільце,

А в них блищить Садове кільце,

І літня гроза.

А я йду, крокую Москвою,

І я пройти ще зможу

Солоний Тихий океан

І тундру, і тайгу.

Над човном біле вітрило розпущу,

Поки що не знаю, де,

Але якщо я по дому загрущу,

Під снігом я фіалку знайду

І згадаю про Москву.