Люблю - Эдуард Хиль

«Люблю», — скажу тебе сегодня снова,

Как хорошо, что есть такое слово.

Как хорошо, что есть такое чувство,

Как хорошо, что мне светло и грустно.

Не было б любви, не смог бы день родиться,

Не было б любви, не пели б в рощах птицы,

Не было б любви, не знали б встречи люди

В сумраке аллей, если б на земле не было любви.

«Люблю», — скажу тебе, и звезды вспыхнут.

«Люблю», — скажу тебе, и грозы стихнут.

Ответит нам гудком далекий поезд,

Отвесят нам поклон деревья в пояс.

Не было б любви, не смог бы день родиться,

Не было б любви, не пели б в рощах птицы,

Не было б любви, не знали б встречи люди

В сумраке аллей, если б на земле не было любви.

«Люблю»,— скажу тобі сьогодні знову,

Як добре, що таке слово.

Як добре, що є таке почуття,

Як добре, що мені ясно і сумно.

Не було б любові, не зміг би день народитися,

Не було б любові, не співали в гаях птиці,

Не було б любові,не знали б зустрічі люди

У сутінку алей, якщо б на землі не було кохання.

«Люблю», - скажу тобі, і зірки спалахнуть.

«Люблю», - скажу тобі, і грози стихнуть.

Відповість нам гудком далекий поїзд,

Відважать нам уклін дерева в пояс.

Не було б любові, не зміг би день народитися,

Не було б любові, не співали в гаях птиці,

Не було б любові,не знали б зустрічі люди

У сутінку алей, якщо б на землі не було кохання.