Do You Know About the Water of Life? - Sopor Aeternus & The Ensemble Of Shadows

Do You Know About The Water Of Life?

In my subterranean tower…- yes, it was «love"that has brought me here,

there are no numbers, but one and eleven, and an uncertain feeling about the

presence of three.

Built brick by brick and fear by fear…- Oh, everything’s inverted here.

These walls have eyes, these vaults have ears and there’s no hiding from the

tears…

While I am dressed in the monster’s skin,"behold the cruellest mockery!

«: erection, fur (s) and a cloak of shame my beauty is too disgusting…

— please, don’t look at me.

Built brick by brick and fear by fear…- Oh, everything’s inverted here.

These walls have eyes, these vaults have ears and there’s no hiding from the

tears…

Like Cronos I rigidly serve an illusion…- I attempted to unman Uranus last

night;

swallowing handfuls of my prophetic children, in terror I’m fearing the

passing of time.

Built brick by brick and fear by fear…- Oh, everything’s inverted here.

These walls have eyes, these vaults have ears and there’s no hiding from the

tears…

…And in the silence that followed I learned to speak the secret language of denial and fear;

seemingly gentle for its absence of voices, yet,

it’s merely a shroud for a deafening scream.

Built brick by brick and fear by fear…- Oh, everything’s inverted here.

These walls have eyes, these vaults have ears and there’s no hiding from the

tears…

Чи знаєте ви про воду життя?

У моїй підземній вежі...- так, саме «кохання» привело мене сюди,

немає чисел, а є один і одинадцять, і непевне відчуття щодо

наявність трьох.

Цеглинка за цеглиною і страх за страхом...- О, тут все перевернуто.

Ці стіни мають очі, ці склепіння мають вуха, і від них не можна сховатися

сльози…

Поки я одягнений в шкуру чудовиська, «бачте найжорстокіший насмішок!

«: ерекція, хутро(и) і плащ сорому моя краса занадто огидна…

— будь ласка, не дивіться на мене.

Цеглинка за цеглиною і страх за страхом...- О, тут все перевернуто.

Ці стіни мають очі, ці склепіння мають вуха, і від них не можна сховатися

сльози…

Як і Кронос, я суворо служу ілюзії… Я в останній раз намагався зняти людину з Урана

ніч;

ковтаючи жменями своїх пророчих дітей, я в жаху боюся

плин часу.

Цеглинка за цеглиною і страх за страхом...- О, тут все перевернуто.

Ці стіни мають очі, ці склепіння мають вуха, і від них не можна сховатися

сльози…

…І в наступній тиші я навчився говорити таємною мовою заперечення й страху;

начебто ніжний через відсутність голосів, але,

це просто саван для оглушливого крику.

Цеглинка за цеглиною і страх за страхом...- О, тут все перевернуто.

Ці стіни мають очі, ці склепіння мають вуха, і від них не можна сховатися

сльози…