Жить так - Darom Dabro

Не смотреть в даль, жить сейчас это есть дар.

Жить так, как хочешь ты, он нам всем дал.

Но можешь ли ты забыть тот системный быт.

Проснись, тебе все лгут, это твой мир.

Умеющий плакать не покажет слез, но

Не стоит их прятать, слабость не есть добро.

Будь то ночь или утро,

Мне хватит для виража ровно семь нот,

Город молчит, он все еще спит.

Любовь живет во мне, её не убить,

Не истоптать и не исключить,

Тогда зачем он дал нам ключи?

Где тот замок, что висит для

Таких же, как мы, тех, что не стоят вряд.

Именно так, а не зря,

То, что выбрал я, то, что выбрал я.

Припев:

Свободной птицей к звездам махнуть наверх.

Дай мне влюбиться, дай рассказать им всем.

Что же нам снится, что отведет мой страх?

Как тому сбыться, мы все должны жить так, жить так.

Все, что еще не найти в них,

Ответы внутри, мое небо магнит.

Не взять толпой даже одних,

Моя удача равна вере, так идут дни.

Со мной мой духовный брат, что не стал врать,

Кругом нищета, дети дворовых драк.

Стоять за свое, пока не упадешь там,

Где мать не удержит слез, боже, не дай.

Пусть все они утопают в деньгах,

Ведь каждый сам выбирает свой рай.

Я хочу все, но хочу сам,

Хочу быть твердым в глазах отца.

Хочу с судьбою душить страх,

Сложнее вершить, а не говорить, как.

Мы все должны поступать так,

Мы все должны поступать так.

Припев:

Свободной птицей к звездам махнуть наверх.

Дай мне влюбиться, дай рассказать им всем.

Что же нам снится, что отведет мой страх?

Как тому сбыться, мы все должны жить так, жить так.

Жить так.

Жить так.

Жить так.

Жить так.

Жить так.

Жить так…

Не дивитися в далечінь, жити зараз це є дар.

Жити так, як хочеш ти, він нам усім дав.

Але можеш ти забути той системний побут.

Прокинься, тобі все брешуть, це твій світ.

Той, хто вміє плакати, не покаже сліз, але

Не варто їх ховати, слабкість не є добро.

Будь то ніч чи ранок,

Мені вистачить для віражу рівно сім нот,

Місто мовчить, воно все ще спить.

Любов живе у мені, її не вбити,

Не витоптати і не виключити,

Тоді навіщо він дав нам ключі?

Де той замок, що висить для

Таких, як ми, тих, що не стоять навряд.

Саме так, а недаремно,

Те, що я вибрав, те, що я вибрав.

Приспів:

Вільним птахом до зірок махнути нагору.

Дай мені закохатися, дай розповісти їм усім.

Що нам сниться, що відведе мій страх?

Як тому здійснитися, ми всі повинні жити так, жити так.

Все, що ще не знайти в них,

Відповіді всередині, моє магніт небо.

Не взяти натовпом навіть одних,

Мій успіх дорівнює вірі, так йдуть дні.

Зі мною мій духовний брат, що не брехав,

Навколо злиднів, діти дворових бійок.

Стояти за своє, поки не впадеш там,

Де мати не стримає сліз, боже, не дай.

Нехай усі вони потопають у грошах,

Адже кожен сам обирає свій рай.

Я хочу все, але хочу сам,

Хочу бути твердим у очах батька.

Хочу із долею душити страх,

Складніше вершити, а не говорити, як.

Ми все повинні чинити так,

Ми все повинні чинити так.

Приспів:

Вільним птахом до зірок махнути нагору.

Дай мені закохатися, дай розповісти їм усім.

Що нам сниться, що відведе мій страх?

Як тому здійснитися, ми всі повинні жити так, жити так.

Так жити.

Так жити.

Так жити.

Так жити.

Так жити.

Жити так…